Постанова ВАСУ від 12.03.2015 року у справі №813/4086/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2015 р. м. Київ К/800/64086/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Амєліна С.Є., Рибченко А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Голова Державної міграційної служби України Радутний Сергій Іванович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 14.05.2014 року № 292-к «Про звільнення ОСОБА_4.»;

- поновити його на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з 15.05.2014 року;

- стягнути з Державної міграційної служби України на його користь заробіток за час вимушеного прогулу з 15.05.2014 року по 08.09.2014 року в сумі 31920,30 грн.

- постанову суду в частині його поновлення на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8471,14 грн. звернути до негайного виконання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не дотримано вимог ст. 149 КЗпП України щодо врахування, зокрема: тяжкості вчиненого проступку, а саме те, що такий є малозначний, вчиненим проступком не заподіяно жодну шкоду ні інтересам держави ні правам, свободам чи інтересам фізичних осіб, обставини, за яких вчинено проступок - те, що проступок був вчинений з метою уникнення нанесенню шкоди державним інтересам, діловій репутації та подальшого негативного розвитку взаємовідносин між Україною та Демократичною Республікою Конго. Крім того, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_4 було накладено після спливу строку для накладення такого дисциплінарного стягнення.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що наказом Державної міграційної служби України від 14.05.2014 року № 292-к правомірно звільнено начальника ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_4 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, яке виразилось у незабезпеченні ним належної реалізації державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, що призвело до перебування на території України до 30 грудня 2013 року за відсутності передбачених законодавством підстав 19 громадян Демократичної Республіки Конго, які згідно із п. 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМ України від 15 лютого 2012 року № 150, (далі - Порядок № 150), зобов'язані були б виїхати за межі України протягом семи днів після закінчення дії посвідок на тимчасове проживання (дія посвідок закінчувалась 01.08.2013). Оскаржуваний позивачем наказ ДМС України видано в порядку, на підставі та з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу», КЗпП України так і Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 405/2011 (далі - Положення). Крім того, порушення було тривалим, а тому ним не пропущено строк накладення дисциплінарного стягнення.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Наказом Державної міграційної служби України від 05.10.2011 року № 256-к «Про призначення ОСОБА_4.» та наказом ГУДМС України у Львівській області від 05.10.2011 року № 1-к «Про призначення ОСОБА_4.» призначено ОСОБА_4 з 05.10.2011 року на посаду начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

31.07.2013 року начальником Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_4 прийнято рішення про продовження строку перебування на території України до 01.10.2013 року 19 громадян Демократичної Республіки Конго, які прибули в Україну 19.03.2013 року за візою «типу Д» для навчання до 01.08.2013 року та були документовані посвідками на тимчасове проживання.

24.08.2013 року начальником ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_4 прийнято рішення про продовження строку перебування на території України тих же 19 громадян Демократичної Республіки Конго до 30.12.2013 року.

18.04.2014 року за результатами виїзного планового фінансового аудиту та аудиту відповідності в Головному управлінні Державної міграційної служби України у Львівській області за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року комісією виявлено, що 31.07.2013 року начальником Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_4 прийнято рішення про продовження строку перебування на території України до 01.10.2013 року 19 громадян Демократичної Республіки Конго, які прибули в Україну 19.03.2013 року за візою «типу Д» для навчання до 01.08.2013 року та були документовані посвідками на тимчасове проживання, з грубим порушенням пункту 6 Порядку № 150 та Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2012 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2012 року за № 778/21091.

24.08.2013 року начальником ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_4 прийнято рішення про продовження строку перебування на території України тих же 19 громадян Демократичної Республіки Конго до 30.12.2013 року.

Наказом Державної міграційної служби України від 14.05.2014 року № 292-к «Про звільнення ОСОБА_4.» звільнено 14.05.2014 року ОСОБА_4 з посади начальника ГУДМС України у Львівській області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України.

Наказом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 15.05.2014 року № 117-к «Про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_4.» оголошено наказ Державної міграційної служби України від 14.05.2014 року № 292-к «Про звільнення ОСОБА_4.».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405/2011 (далі - Положення), ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (далі - Міністр). ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (пункт 1).