ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2015 року м. Київ справа № 800/32/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Калашнікової О.В.,
Маслія В.І.,
Шведа Е.Ю.,
секретар судового засідання - Вишняк О.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_4,
представника відповідача Гуцала Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний ОСОБА_6 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання частково незаконним і нечинним Указу від 30 січня 2015 року № 40/2015,-
ВСТАНОВИВ:
2 лютого 2015 року ОСОБА_6 (надалі також - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка П.О. (надалі - відповідач), в якому просив визнати незаконними і нечинними частину другу статті 1, частину другу статті 3 Указу Президента України від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році».
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що частина друга статті 1, частина друга статті 3 Указу Президента України від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році» порушує його право на вільне пересування, передбачене міжнародно-правовими актами, згоду на обов'язковість яких дала Україна, враховуючи також статтю 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на свободу та особисту недоторканість, і статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, відповідно до якої, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Представник відповідача надав через канцелярію Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на даний адміністративний позов, в яких зазначив, що Президент України прийняв оскаржуване рішення з метою забезпечення переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду, мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань України, визначив низку заходів щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році.
При цьому зазначив, що даний указ не містить жодних положень, які б безпосередньо стосувались прав чи інтересів позивача. Із змісту цього акту вбачається, що він містить лише низку доручень (пропозицій) відповідним органам влади з різних питань, реалізація яких пов'язана із заходами щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році. А тому просив відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши матеріали справи та подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
30 січня 2015 року Президент України видав Указ № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році» (надалі - Указ).
Пунктом 2 частини першої даного Указу передбачено зобов'язання Кабінету Міністрів України опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції.
Пунктом 2 частини третьої Указу надано доручення Міністерству оборони України удосконалити разом із Міністерством охорони здоров'я України процедуру проходження медичного огляду військовозобов'язаних, які призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачивши механізм унеможливлення безпідставного надання відстрочки від призову за станом здоров'я.
Не погоджуючись із даними пунктами Указу, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Згідно із частиною другою 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
Сервисы для юристов