ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року
м. Київ
справа №360/1519/24
адміністративне провадження № К/990/30480/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Кашпур О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №360/1519/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Сіваченка І.В., суддів - Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у періоди з 28 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за указаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за указаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції 09 червня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Першого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний строк з моменту отримання копії указаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1453 грн 44 коп. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із належним обґрунтуванням причин пропуску такого строку.
5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року.
6. Апеляційний суд констатував, що заява про поновлення строку не містить відомостей про дату та час зазначених у клопотанні подій, які вплинули на пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також не містить доказів неможливості подання апеляційної скарги, за місцем дислокації представника відповідача, іншими засобами.
7. Суд зазначив, що обставини, на які посилається заявник, пов`язані із введенням воєнного стану, є загальними (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення), а відповідач не обґрунтував та не надав доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу та унеможливило своєчасне оскарження рішення суду в період з дати ознайомлення з текстом рішення до дати апеляційного оскарження, що, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про неналежну організацію роботи суб`єкта владних повноважень.
8. З огляду на викладене, апеляційний суд констатував наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року та направити справу №360/1519/24 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. У тексті касаційної скарги відповідач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 діяла добросовісно, подавши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження і сплативши судовий збір вчасно.
11. Вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження не є виною Військової частини НОМЕР_1 , а є наслідком об`єктивних обставин, викликаних виконанням функцій із забезпечення обороноздатності України, залучення особового складу до бойових дій і виконання першочергових завдань в інтересах оборони Вітчизни, а також значним збільшення документообігу в умовах воєнного стану.
12. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу відповідача не надійшло, що, відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла до Верховного Суду 17 липня 2025 року.
Сервисы для юристов