ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 160/15208/21
адміністративне провадження № К/990/20041/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
представника позивача Кобеляцького Д. М.
представника відповідача Зайцевої А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Букіної Л.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.),
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 31.10.2018 року № 0000284-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000285-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000286-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000288-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000289-5850-0407, від 31.10.2018 року № 0000291-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000292-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000293-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000294-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000305-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000306-5850-0407 від 31.10.2018 року № 0000307-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001081-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001078-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001083-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001076-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001079-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001080-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001082-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001084-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001085-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001086-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001087-5850-0407, від 05.02.2019 року № 0001088-5850-0407, від 28.02.2019 року № 00009642-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00009643-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001034-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001039-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001036-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001035-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001037-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001041-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001040-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001032-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001044-5840-0407, від 28.02.2019 року № 00001042-5840-0407.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що контролюючим органом невірно визначено базу оподаткування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки без прийняття до уваги того, що об`єкти нерухомості знаходяться у спільній сумісній власності позивача та членів його родини. Додаткового зауважує про пропуск відповідачем строку надсилання цих рішень, які окрім цього, взагалі направлялися за колишньою податковою адресою позивача. Також посилався на безпідставність віднесення нерухомого майна до територіальної межі іншого міста й не надання детального розрахунку податкових зобов`язань за оскарженими рішеннями.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення вважається таким, що надіслано фізичній особі, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання (податковою адресою) або останнього відомого його місцезнаходження, при цьому податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі №160/15208/21 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/15208/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Так, позивач зазначає, що Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та однакове матеріально-правове регулювання, а саме неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні ст.74 Податкового кодексу України, в частині відсутності інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків у контролюючого органу, що є підставою для касаційного оскарження у відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
7.1. Позивач зазначає, що посадові особи з метою належного виконання завдань та обов`язків в частині адміністрування податків, зборів, платежів могли зібрати інформацію щодо правильної адреси позивача для належного надіслання ППР.
7.2. Так, скаржник звертає увагу на те, що позивач змінював адресу та про що повідомив належним чином контролюючий орган, що підтверджено рішенням у справі №160/5800/19, проте контролюючий орган умисно направляв ППР на іншу (невірну) адресу, з метою уникнення узгодження грошового зобов`язання з позивачем.
7.3. Також указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 щодо виконання вимог «належного урядування» та обґрунтованості прийнятого рішення повинен скласти розрахунок податкового зобов`язання, де й зазначить інформацію на підставі якої здійснено розрахунок (адреса, площа, ставка, тощо), що також відповідатиме принципу «зрозумілості рішення».
Сервисы для юристов