ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/85185/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити недоплачену грошову допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення цієї допомоги в повному обсязі та стягнення її в майбутньому, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року, -
встановив:
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу при народженні дитини в розмірі 1308,40 гривень та недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2007 року по 31 березня 2009 року в розмірі 8845,30 гривень, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області виплачувати їй вказану допомогу з 1 квітня 2009 року до 17 лютого 2010 року включно в розмірі відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати і виплатити позивачеві щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням отриманих нею за ці періоди коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року скасовано постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2009 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати і виплатити ОСОБА_4 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Вирішуючи даний спір суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати і виплатити позивачеві недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як це передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив за безпідставністю.
Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення виходив з того, що ОСОБА_4 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, і рішення суду першої інстанції в частині задоволення її позовних вимог за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є законним та обґрунтованим, однак в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_4 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки в цій частині підстави для задоволення позовних вимог відсутні. При цьому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області і стягнення недоплаченої суми допомоги при народженні дитини.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися із доводами суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_4 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в Управлінні праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки за перевіркою матеріалів справи вбачається, що позивач є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і Управлінням праці та соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 травня 2007 року по 18 лютого 2010 року як не застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі. Зазначену допомогу ОСОБА_4 було виплачено за 2007 рік: за травень у розмірі 26,10 гривень, за червень - 99,72 гривень, за липень - 101,16 гривень, за серпень - 103,41 гривень, за вересень - 104,85 гривень, за жовтень - 104,85 гривень, за листопад - 107,73 гривень, за грудень - 110,88 гривень; з січня по грудень 2008 року та з січня по березень 2009 року в розмірі по 130 гривень щомісяця. Допомогу при народженні дитини позивачеві було виплачено у березні 2007 року в розмірі 3400 гривень, а з квітня 2007 року по березень 2008 року в розмірі по 425 гривень щомісяця, всього в розмірі 8500 гривень.
Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V дію статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено на 2007 рік.
Згідно з положеннями абзаців першого та другого частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), лише пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Отже, застосуванню підлягав розмір допомоги при народженні дитини, встановлений абзацом другим частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки зазначена норма закону була чинною протягом 2007 року та Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України, не визнавалась.
Згідно статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Згідно з положеннями абзаців першого та третього частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Сервисы для юристов