ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 320/48993/24
адміністративне провадження № К/990/26583/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кагарлицьке» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (головуючий суддя Жук Р.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді - Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кагарлицьке» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
28 вересня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Кагарлицьке» (далі - ПАТ «Кагарлицьке») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області 10953403/00385905 від 24 квітня 2024 року; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ПАТ «Кагарлицьке» податкову накладну №1 від 12 квітня 2024 року датою подання її на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, серед яких зокрема вказано про необхідність надати суду позовну заяву у новій редакції, в якій визначити належний склад відповідачів та уточнити позовні вимоги до належних відповідачів; надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску такого строку, а також надати відповідні докази на їх підтвердження.
15 листопада 2024 року ПАТ «Кагарлицьке» на виконання вимог вказаної ухвали про залишення позову без руху подало до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду посилалося на те, що станом на 2024 рік у товаристві працює є лише один працівник: директор - ОСОБА_1., оскільки, інші працівники були мобілізовані, стали до лав територіальної оборони, виїхали за кордон з лютого 2022 року, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ПАТ «Кагарлицьке». Також, позивачем зазначено, що з 1 серпня 2024 року по 25 вересня 2024 року він надавав допомогу військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки зазначеної військової частини від 25 вересня 2024 року №03-19/3749. Крім того, позивач вказував на введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року, який продовжено і на час звернення до суду з позовом, а також посилався на статті 8, 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з чим виконував першочерговий обов`язок та не мав можливості звернутися з даним позовом до суду в установлений процесуальним законом строк.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року, у задоволенні заяви ПАТ «Кагарлицьке» про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки обставини внутрішньої роботи у межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Не погодившись з ухвалою суду першою інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ «Кагарлицьке» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 2 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Кагарлицьке» з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема позивач у скарзі посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи допустили неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 122 та 123 КАС України, статей 8 та 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та не врахували висновки про застосування статей 122 та 123 КАС України, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.
ПАТ «Кагарлицьке» вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 122 КАС України, занадто формально та поверхнево, не надали належну оцінку тому, що фактичною причиною пропуску процесуального строку було те, що директор ОСОБА_1. - єдиний працівник товариства фактично виконував встановлений законом першочерговий обов`язок. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протиправних висновків про те, що зазначені позивачем у заяві про поновлення строку підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними, отже постановили незаконні та необґрунтовані рішення про повернення позовної заяви у цій справі, чим позбавили позивача доступу до справедливого правосуддя. ПАТ «Кагарлицьке» вважає, що у даному випадку надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства має бути визнаним неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ГУ ДПС у Київській області, скориставшись своїм правом подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні з огляду на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про пропуск позивачем строку на оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнання неповажними причин пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом.
Зокрема відповідач у відзиві зазначає, що позивач в обґрунтування касаційної скарги вказує, що станом на 2024 рік у ПАТ «Кагарлицьке» є лише один працівник: директор - ОСОБА_1 оскільки, інші працівники були мобілізовані, стали до лав територіальної оборони, виїхали за кордон з лютого 2022 року, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ПАТ «Кагарлицьке». Також, позивачем зазначено, що з 1 серпня 2024 року по 25 вересня 2024 року він надавав допомогу військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2024 року №03-19/3749.
Посилання скаржника на внутрішньо-організаційні процеси у роботі товариства, на думку контролюючого органу, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався після прийняття оскаржуваного рішення та проходження процедури адміністративного оскарження.
Зазначені доводи позивача жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.
Також, позивач зазначає про введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року який продовжено по сьогоднішній день та посилається на статті 8, 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з чим виконував першочерговий обов`язок та не мав можливості звернутися з даним позовом до суду в установлений процесуальним законом строк.
Водночас, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 16 лютого 2023 року у справі №640/7964/21 та від 28 лютого 2023 року у справі №400/6312/21, від 20 квітня 2023 року у справі №560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуск процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.
Господарська діяльність здійснюється самостійно, на власний ризик та має здійснюватися належним чином.
Посилання позивача на відсутність у штаті підприємства працівників та надання допомоги військовій частині не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ПАТ «Кагарлицьке» не було позбавлене можливості щодо звернення до спеціалістів у відповідній галузі. Доказів щодо неможливості такого звернення позивачем не надано.
Також, судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано той факт, що право на оскарження рішення контролюючого органу до адміністративного суду виникло у ПАТ «Кагарлицьке» з 10 травня 2024 року. Згідно копії довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2024 року № 03-19/3749 позивач надавав допомогу з 1 серпня 2024 року по 25 вересня 2024 року. Тобто, навіть враховуючи наявність вказаної довідки, позивач із 10 травня 2024 року по 1 серпня 2024 року міг скористатися правом на звернення до суду із позовною заявою.
З огляду на викладене, ГУ ДПС у Київській області вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви
Сервисы для юристов