ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2015 року м. Київ справа № 800/226/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Смоковича М. І.,
суддів: Гончар Л. Я., Донця О. Є., Стрелець Т. Г., Чумаченко Т. А.,
при секретарі судового засідання: Корінець Ю. О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача: Кахнич Ю. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС) про скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України (далі - Суд) з позовом, в якому просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 травня 2015 року №1469/дп-15 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани (далі також - Рішення).
Комісія прийняла таке Рішення у зв'язку з неналежним ставленням судді ОСОБА_1. до службових обов'язків та вчинення нею дисциплінарного проступку під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 (далі - Клопотання).
Позивач вважає такий висновок Комісії є незаконним, просить Рішення скасувати.
У судовому засіданні позивач підтримала позов.
Представник відповідача позов не визнала.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснила, що працює на посаді слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова та 29 березня 2014 року розглянула Клопотання, яке надійшло від старшого слідчого Слідчого відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. З урахуванням усіх матеріалів Клопотання прийняла ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, натомість застосовувала запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці (далі - Ухвала). З цим висновком погодився Апеляційний суд Харківського області за результатами перегляду Ухвали в апеляційному порядку.
Представник відповідача в запереченнях на позов пояснила, що слідчий суддя ОСОБА_1. незаконно відмовила в задоволенні Клопотання, зокрема, не врахувала наявність судимостей у підозрюваного ОСОБА_3, чим неналежно виконала обов'язки судді та вчинила дисциплінарний проступок.
Позов підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 28 травня 2015 року №1469/дп-15 притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани (а. с. 60-65).
Комісія обґрунтувала Рішення тим, що ОСОБА_1 під час розгляду Клопотання не встановлювала та не врахувала відомості щодо судимостей підозрюваного, які могли суттєво вплинути на прийняття рішення щодо виду запобіжного заходу. Такі обставини, на думку Комісії, свідчать про неналежне ставлення судді ОСОБА_1. до службових обов'язків та про вчинення нею дисциплінарного проступку.
Водночас Судом встановлено, що обставини, на які посилається Комісія, не відповідають обставинам, встановлених слідчим суддею ОСОБА_1. під час розгляду Клопотання.
Так, у вступній частині Ухвали (а. с. 45) зазначено про судимості підозрюваного. Така ж інформація зафіксована в протоколі допиту підозрюваного (а. с. 29). Ці відомості не викликали сумніву в слідчого судді та в учасників розгляду Клопотання. В мотивувальній частині Ухвали є висновок про відмову в задоволенні Клопотання з урахуванням вагомості наявних доказів, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному та інших відомостей про нього.
Аналіз зазначених доказів дає підстави Суду зробити висновок про те, що слідчий суддя ОСОБА_1. враховувала відомості про судимості підозрюваного під час розгляду Клопотання та прийняття Ухвали про відмову в задоволенні Клопотання.
Апеляційний суд Харкіської області в ухвалі від 03 квітня 2014 року погодився з таким висновком та зазначив, що суддя дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово (а. с. 53).
З огляду на встановлені Судом обставини, Рішення Комісії є таким, що не ґрунтується на обставинах, що мали значення для його прийняття.
Також Суд звертає увагу на таке.
Сервисы для юристов