ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2026 року
м. Київ
справа № 480/8329/24
адміністративне провадження № К/990/49762/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді -Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Антагро» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року (суддя: Гелета С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року (судді: Перцова Т.С., Макаренко Я.М., Жигилій С.П.) у справі за позовом Фермерського господарства «Антагро» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
установив:
Фермерське господарство «АНТАГРО» (далі - ФГ «АНТАГРО», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Сумській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 067 873,70 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судами рішення й ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач звертає увагу на незастосування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 червня 2024 року по справі №826/11687/16, від 05 червня 2024 року по справі №520/4882/23, від 23 серпня 2023 року по справі № 420/1369/22, від 27 жовтня 2022 року по справі № 817/1879/17, від 14 лютого 2020 року по справі № 640/18643/18, від 30 січня 2020 року по справі №599/1422/16-а, від 24 січня 2020 року по справі №127/26251/15-а, від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17 щодо неможливості суду втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки, зокрема, як в даному випадку, самостійно змінювати/відшукувати/встановлювати підстави винесення суб`єктом владних повноважень індивідуального акту у формі податкового повідомлення - рішення, ніж ті, що зазначені в Акті перевірки; від 28 травня 2025 року у справі №340/10367/23 щодо того, що особа, яка вибула зі складу кредиторів (первісний резидент-кредитор), не може нести відповідальність за ненадходження грошових коштів після моменту відступлення права вимоги, оскільки з цього моменту саме новий кредитор є стороною зобов`язання, на яку покладається обов`язок забезпечити своєчасне виконання зовнішньоекономічної операції.
Наголошує на тому, що суди попередніх інстанції втрутилися у дискреційні повноваження податкового органу, оскільки в мотивувальній частині Акту перевірки чітко вказано, що зустрічне зарахування однорідних вимог заборонено законом, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що зарахування валютної виручки не відбулося.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом ФГ «Антагро» мотивувало свої вимоги тим, що зустрічне зарахування відбулося, але воно не є однорідним, і, як наслідок, не заборонено законодавством, а, отже, Товариство не порушило вимог валютного законодавства.
Однак суди попередньої інстанції самостійно встановили інші підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ніж ті, що були вказані контролюючим органом в Акті перевірки.
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних відносинах, а саме: ч. 1, 3, 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII) у контексті ст.10, 514, 518, 519 Цивільного Кодексу України щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями за умови, що боржник за експортним контрактом визнав існування права вимоги на день укладання договору про відступлення права вимоги та в установлені НБУ граничні строки зарахування валютної виручки виконав зобов`язання на користь нового кредитора.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу позивача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ГУ ДПС у Сумській області відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 44.5 статті 44, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), інформації Державної податкової служби України (лист від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07) про встановлені факти порушення граничних строків розрахунків ФГ «АНТАГРО» за контрактом від 08.07.2022 №2022-08-05, отриманої від НБУ, на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 26.07.2024 № 1554- кп проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «АНТАГРО» з питань дотримання валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.07.2022 №2022-08-05 за період діяльності з 08.07.2022 року по 26.04.2024 року.
Під час такої перевірки встановлено, що в означений період позивач здійснював зовнішньоекономічні експортні операції з OU «EVERWELLE» (Republic of Estonia).
Проведеною перевіркою станом на 26.04.2024 року встановлено прострочену дебіторську заборгованість по контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05, укладеному ФГ «АНТАГРО» з OU «EVERWELLE» (Estonia), в сумі 91000,00 дол. США (екв.3 609 988,20 грн), яка виникла за митними деклараціями від 08.09.2022 № 805020/2022/009890 на суму 7106,34 дол. США (екв.281909,93 грн) та від 07.11.2022 № 22UA500090014892U8 в сумі 83 893,66 дол. США (екв.3328078,27 грн).
Разом з тим, за даними бухгалтерського обліку ФГ «АНТАГРО», заборгованість по контракту від 08.07.2022 №2022-08-05 не обліковується.
За результатами камеральної перевірки складено Акт від 06.08.2024 року № 8659/18- 28-07-07-07/42042074/229, яким встановлено порушення ФГ «АНТАГРО» частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII, пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 08.07.2022 № 2022-08-05 з OU «EVERWELLE» (Estonia) у сумі 83893,66 дол. США за період з 06.05.2023 року по 26.04.2024 року.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2024 № 1085118280707 про застосування до ФГ «АНТАГРО» штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3 067 873,70 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Сервисы для юристов