ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2026 року
м. Київ
справа № 320/1921/22
адміністративні провадження № К/990/31884/25, К/990/48597/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у Київській області та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
Державне підприємство «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство», позивач), правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.09.2021: № 224980703 на суму 3 132 660 грн, № 225000703 на суму 11 452 761 грн, № 225010703 на суму 263 855 грн, № 0225040707 на суму 500 000 грн.
Позовна заява аргументована тим, що формування активу підприємства відбулося у законний спосіб, за рахунок робіт (послуг) контрагентів підприємства, визначених договорами та первинними документами, що підтверджує реальність господарських операцій.
ДП «Київське лісове господарство» зазначало, що нереальність господарських операцій має підтверджуватися доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях порушення законодавства або на недостатній кількості у контрагентів трудових ресурсів для самостійного виконання договірних зобов`язань.
Позивач наголошував, що його контрагентами для виконання робіт залучались субпідрядники, а контролюючим органом під час здійснення перевірки не було надано оцінки первинним документам, які підтверджують законність та реальність господарських операцій.
Крім того, наполягав на безпідставності застосування штрафних санкцій за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), оскільки контролюючим органом не встановлено умови зберігання підприємством палива.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позов задоволено.
Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Суд вказав, що надані позивачем документи, протоколи погодження цін, специфікації на розробку лісових деревних ресурсів, реєстр актів виконаних робіт, щоденники приймання лісопродукції, товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини, лісорубні квитки, виписки з банку про оплату, карти технологічного процесу розроблення лісосіки, акти виконаних робіт містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а, отже, підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару та робіт (послуг). Також зазначив про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2021 № 0225040707, оскільки податковим органом не підтверджено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог статті 15 Закону України № 481/95-ВР.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2021 № 0225040707 на суму 500 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановляючи таке рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновком контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, вказавши, що недоліки у первинних документах, які складені в процесі виконання робіт, ненадання жодних належних допустимих доказів наявності у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів, можливості залучення ними субпідрядних організацій та здійснення їх працівниками відповідного обсягу робіт, свідчить про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Додатково зазначив, що враховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та встановлені судами обставини справи відсутні підстави вважати, що зберігання позивачем пального, придбаного для власного використання, підпадає під визначення «зберігання пального», що вимагає ліцензування відповідно до норм статті 15 Закону № 481/95-ВР.
Не погоджуючись із таким рішенням апеляційного суду, ГУ ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, а в іншій частині рішення апеляційного суду залишити в силі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на встановлення проведеною документальною плановою виїзною перевіркою факту зберігання позивачем пального для власних потреб без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги статті 15 Закону № 481/95-ВР. Наголошує, що фактично обсяги постачання палива можна встановити на підставі первинних документів, таких як видаткові накладні, акти прийому-передачі та акцизні накладні.
ДСГП «Ліси України» не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
На обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що апеляційним судом не надано оцінки доводам позивача щодо економічного результату робіт, не досліджено усі надані позивачем докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та на підставі яких можна зробити висновок щодо реальності руху активів у процесі здійснення господарських операцій. Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію як на критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.
У відзиві ГУ ДПС у Київській області вказує на необґрунтованість касаційної скарги позивача, оскільки апеляційним судом в частині відмови у задоволенні позову дотримано норми матеріального і процесуального права, повно і правильно встановлено фактичні обставини справи, а також досліджені наявні докази, яким надана належна оцінка, з огляду на що просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.
У відзиві ДСГП «Ліси України» просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в частині, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2021 № 0225040707, - без змін, зазначаючи, що в матеріалах справи міститься довідка, яка підтверджує отримання ДП «Київський лісгосп» у 2020 році 152,5 куб. метрів пального виключно для потреб власного споживання, що не перевищує 1000 куб. метрів, а, отже, відсутні підстави вважати, що діяльність позивача підпадає під визначення «зберігання пального», на яку розповсюджуються вимоги ліцензування у розумінні Закону № 481/95-ВР. Наголошує, що твердження відповідача у касаційній скарзі, що судами не досліджено акцизні, видаткові та товарно-транспортні накладні не відповідає дійсності, оскільки апеляційним судом вказані документи досліджені у повному обсязі і їм була надана оцінка в оскаржуваному рішенні.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Київське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991373) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.01.2021, валютного за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт від 30.08.2021 № 14285/10-36-07-03-07/00991373 (далі - акт перевірки).
Відповідно до вказаного акта перевірки відповідачем встановлені порушення ДП «Київське лісове господарство»:
1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 890 705 грн, в т.ч. за періодами: за півріччя 2017 року - 171 437 грн (в т.ч. за 2 квартал 2017 року - 171 437 грн), за 3 квартали 2017 року - 346 826 грн (в т. ч. за 3 квартал 2017 року - 175 389 грн), за 2017 рік - 542 140 грн (в т.ч. за 4 квартал 2017 року - 195 314 грн), за 1 квартал 2018 року - 208 160 грн, за півріччя 2018 року - 405 489 грн (в т.ч. за 2 квартал 2018 року - 197 329 грн), за 3 квартал 2018 року - 623 292 грн (в т.ч. за 3 квартал 2018 року - 217 803 грн), за 2018 рік - 1 022 552 грн ( в т.ч. за 4 квартал 2018 року - 399 260 грн), за півріччя 2019 року - 180 538 грн (в т.ч. за 2 квартал 2019 року - 180 538 грн), за 3 квартали 2019 року - 648 440 грн (в т.ч. за 3 квартал 2019 року - 467 902 грн), за 2019 рік - 854 419 грн (в т.ч. за 4 квартал 2019 року - 205 979 грн), за 1 квартал 2020 року - 117 259 грн, за півріччя 2020 року - 184 875 грн (в т. ч. за 2 квартал 2020 року - 67 616 грн), за 3 квартали 2020 року - 293 822 грн (в. т.ч. 3 квартал 2020 року - 108 947 грн), за 2020 рік - 397 939 грн (в т.ч. за 4 квартал 2020 року - 104 116 грн), за 1 квартал 2021 року - 73 655 грн;
2. частини першої статті 11-1 Закону України від 21.09.2006 № 185 (із змінами та доповненнями) «Про управління об`єктами державної власності», пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10 567 846 грн, в т.ч. за періодами: за 2017 рік - 1 852 311 грн, за 2018 рік - 3 493 719 грн, за 2019 рік - 3 503 118 грн, за 2020 рік - 1 450 265 грн, за 1 квартал 2021 року - 268 433 грн;
Сервисы для юристов