Постанова ВАСУ від 11.03.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Київ К/9991/11267/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Мосійчук І.В.,

представників позивача Коряк О.Г., Пруднік С.І., відповідача Манікало І.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Оболонь" та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 10/612

за позовом Публічного акціонерного товариства "Оболонь"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення - рішення від 17.06.2008 № 0000334020/0 та податкові повідомлення - рішення від 27.08.2008 № 0000334020/1 та від 10.11.2008 № 0000334020/2, прийнятих за наслідками адміністративного оскарження, в частині визначення Державним податковим органом податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 847 495,08 грн. (564 996,72 грн. основного платежу та 282 498,36 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано оспорювані податкові повідомлення - рішення в частині визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у сумі 589 160,23 грн. (392 773,49 грн. основного платежу та 196 386,74 грн. штрафних (фінансових) санкцій). У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на порушення зазначеними судами норм матеріального та процесуального права, порушує питання скасувати судові рішення в частині відмови у позові та позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В свою чергу орган податкової служби, також не погодившись із судовими рішеннями, але в частині задоволення позовних вимог, подав касаційну скаргу, де порушує питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в цій частині та у позові в цій частині відмовити.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду позивачем було заявлено клопотання про заміну організаційно правової форми юридичної особи первісного позивача (Відкрите акціонерне товариство "Оболонь" на Публічне акціонерне товариство "Оболонь").

У відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допускає заміну позивача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Оболонь" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Оболонь".

Ухвалою від 11.03.2014 із занесення у протокол судового засідання на підставі заявленого клопотання та ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків замінено на правонаступника Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційних скарг та заперечення, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, за результатами виїзної планової документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 фахівцями контролюючого органу було складено акт від 06.06.2008, у висновках якого, зокрема, зазначено, що позивачем внаслідок порушення ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІII "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп. 4.7 ст. 4, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) у 2007 році занижено ПДВ у сумі 608 781,75 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.06.2008 № 0000334020/0, від 27.08.2008 № 0000334020/1 та від 10.11.2008 № 0000334020/2, які оскаржують позивачем в частині визначення державним податковим органом основного платежу з ПДВ у розмірі 564 996,72 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 282 498,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених судами, висновок податкового органу в частині заниження основного платежу з ПДВ у сумі 564 996,72 грн. мотивовано тим, що контрагент позивача (ТОВ "Будоснова", ідентифікаційний код юридичної особи 32249758) - постачальник робіт (послуг), придбання яких стало підставою для формування позивачем податкового кредиту у сумі 172 223,23 грн., на момент вчинення відповідної господарської операції не мав статусу платника ПДВ, а ПДВ у розмірі 392 773,49 грн. в ціні придбаних будівельних робіт за договором комісії віднесено позивачем до складу податкового кредиту за нікчемним правочином, оскільки виконання таких робіт здійснено Товариством без дозвільних документів на будівельні роботи.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач в межах договору комісії від 14.10.2003 № 32/10-03 та додаткової угоди від 05.09.2006 № 2 за рахунок комітента (Об'єднання громадян "Футбольний клуб"Оболонь") виконав доручення останнього, головна мета якого полягає в проектуванні та побудові стадіону по вул. Північна, 26 в м. Києві, - на підставі договорів підряду на виконання будівельних робіт та замовлення на виготовлення технічної документації придбав будівельні та інші підрядні роботи, а також отримав технічну документацію у постачальників (ТОВ "Ерарембуд", МПП "Селінко", ТОВ УБ"Закордонмонтажспецбуд", КО Центр містобудування та архітектури).

При цьому судами попередніх інстанцій досліджено документальне підтвердження фінансово - господарських операцій у межах договору комісії (договори, контракти, додаткові угоди, двосторонні акти приймання - передачі робіт та технічної документації, платіжні доручення).

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Механізм оподаткування ПДВ операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у межах договорів комісії встановлено Законом № 168/97ВР. Зокрема, порядок відображення таких операцій у комісіонера визначено абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону, відповідно до якого у комісіонера виникає податковий кредит у момент перерахування коштів за товар продавцю, а податкові зобов'язання - при відвантаженні товару комітенту.

Судами встановлено, що відповідно до вимог п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97ВР позивачем за результатами фінансово - господарських операцій у межах договору комісії було сформовано податковий кредит у сумі 392 773,59 грн.