ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 320/44258/23
адміністративне провадження № К/990/34701/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (суддя Перепелиця А.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року (судді: Карпушова О.В., Епель О.В., Файдюк В.В.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» (далі також- Позивач, ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - Відповідач, ГУДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2023 року № 00149830701 та № 00149820701.
Позиція Позивача ґрунтувалася на тому, що його витрати за господарськими операціями з ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», ТОВ «ВОЛИНЬ-МЕТ» та ТОВ «АРВІТАС» є прямими матеріальними витратами, безпосередньо пов`язаними з його господарською діяльністю, а відтак правомірно відображені у складі собівартості реалізованої продукції у Звітах про фінансові результати за 2019 та 2020 роки.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14 травня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позов.
Суд виходив з того, що надані Позивачем документи підтверджують реальну можливість контрагентів здійснити поставку товарів за договорами з ТОВ «ЗАВОД ЕНЕРГОКАБЕЛЬ». Суд указав, що контролюючий орган не навів переконливих доводів, заснованих на об`єктивній інформації, які б спростовували факти господарської діяльності, підтверджені первинними документами, а також не надав доказів недостовірності, неповноти чи суперечливості відомостей, що в них містяться. Матеріали справи не містять доказів відсутності у Позивача або його контрагентів (ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», ТОВ «ВОЛИНЬ-МЕТ», ТОВ «АРВІТАС») адміністративно-господарських можливостей для виконання спірних операцій чи відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання зобов`язань, а Відповідач, як суб`єкт владних повноважень протилежного не довів.
16 липня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою залишив апеляційну скаргу ГУДПС без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що надані Позивачем первинні документи містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказового значення і в своїй сукупності підтверджують факт здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними, достатніми та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій ґрунтуються виключно на припущеннях та зроблені без належного аналізу первинної документації, зокрема щодо подальшої реалізації придбаного товару.
Апеляційний суд наголосив, що сукупність поданих первинних документів підтверджує реальність здійснення господарських операцій, оскільки між Позивачем та контрагентами були укладені договори, виконання яких підтверджено відповідними первинними документами, а економічна доцільність операцій підтверджується подальшою реалізацією товару.
Крім того, суд визнав безпідставними посилання Відповідача на податкову інформацію як самостійний критерій оцінки реальності господарських операцій, зазначивши, що така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є належним і допустимим доказом у розумінні процесуального закону, тоді як саме первинна документація підприємства є належним доказом, який підлягає перевірці та оцінці контролюючим органом виключно у сукупності з іншими доказами.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервисы для юристов