ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/50940/14
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІВ ПРИНТ»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 року
у справі № 0870/10721/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІВ ПРИНТ» (далі - позивач, ТОВ «АКТІВ ПРИНТ»)
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» звернулось у листопаді 2012 року до суду з позовом до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132214 від 24.10.2012 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 року, у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансового господарських відносин з ТОВ «АРКАДА і К», ПП «СІТАЛ», ТОВ «ЦЕЗІЙ» за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 1688/2214/36575986 від 05.10.2012 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 289 833,00 гривні; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, сплаті до бюджету на загальну суму 287 708,00 гривень.
Позивач заперечував проти висновків податкового органу, викладених у акті перевірки, та надавав до відповідача письмові заперечення, які були залишені без задоволення.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132214 від 24.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 323 519,50 гривень, у тому числі за основним платежем у сумі 289 833,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33 686,50 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було отримано видаткові та податкові накладні від контрагентів без мети реального настання правових наслідків, адже матеріалами справи не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «АКТІВ ПРИНТ» та ТОВ «ЦЕЗІЙ», ПП «СІТАЛ», ТОВ «АРКАДА І К», у зв'язку з чим надані документи не можуть вважатися первинними навіть за наявності всіх формальних реквізитів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.
Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 ст. 138 ПК України регламентують, що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Сервисы для юристов