Постанова ВАСУ від 10.12.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2014 р. м. Київ К-31368/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Тракало В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року в справі за її позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, апеляційного суду Луганської області про перерахунок розміру заробітної плати та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначала, що в порушення вимог законодавства їй як судді апеляційного суду Луганської області не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата, у зв'язку з чим просила суд визнати незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України щодо недостатнього фінансування витрат на виплату заробітної плати та приведення її розміру у відповідність зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів», зобов'язати апеляційний суд Луганської області провести з 01 січня 2010 року перерахунок розміру її заробітної плати у відповідність зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та виплачувати її у визначеному законом розмірі, стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість за період з 01 червня 2005 року по 01 січня 2010 року по заробітній платі в сумі 244 198,85 грн., зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати на виплату заборгованості із заробітної плати з 01 червня 2005 року до 01 січня 2010 року, а з 01 січня 2010 року на виплату заробітної плати у розмірі, встановленому статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року, позов задоволено частково:

визнано незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 в редакції станом до 31 грудня 2005 року, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до її посадового окладу із зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

зобов'язано апеляційний суд Луганської області провести перерахунок з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу;

зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати;

зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19 серпня 2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позову і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 20 березня 2000 року працював на посаді судді апеляційного суду Луганської області, його заробітна плата до 01 січня 2006 року виплачувалася згідно із Законом України «Про статус суддів» з урахуванням відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Посадові оклади позивача з 01 січня 2006 року були встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 та прив'язані до розміру мінімальної заробітної плати й встановлені на рівні 9,5 цих розмірів.

При цьому, після 01 січня 2006 року нарахування посадового окладу позивача здійснювалось з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року №1243, якою визначено, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться.

Надбавка за вислугу років позивачу у 2008 - 2009 роках виплачувалась в розмірі 30 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач мала право на отримання заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» з часу набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року у справі №2/174, тобто з 19 серпня 2009 року, з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати. Також позивач мала право на отримання з 22 травня 2008 року (дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) надбавки за вислугу років в розмірі, передбаченому статтею 44 Закону України «Про статус суддів».

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах доводів касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Частиною другою статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Недотримання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.

30 червня 2005 року Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень прийняв постанову № 513 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України» та постанову № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», якими з 01 червня 2005 року підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України. Постановою Кабінету Міністрів України 30 червня 2005 року №514 установлено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.