ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 640/33910/21
адміністративне провадження № К/990/44208/24 № К/990/42992/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Дремової П.О.,
представника Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» - Дереки Д.В.,
представника Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) - Паньківа В.В.,
представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Шукліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції справу № 640/33910/21
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Міністерства інфраструктури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання протиправним та нечинним наказу, порушеної за
касаційними скаргами Міністерства розвитку громад та територій України (Мінінфраструктури) та Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (головуючий суддя Перепелиця А.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Мельничук В.П., суддів: Бужак Н.П., Василенко Я.М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі - позивач, АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач, Мініфраструктури), у якому просило:
1.1. визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 29.10.2021 № 586 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги» (далі - Наказ № 586).
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2021 на сайті Мініфраструктури України опубліковано повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Мініфраструктури «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги», за змістом якого основною метою прийняття Наказу є зміна рівня тарифів на перевезення вантажів 1-го тарифного класу, скорочення диспропорції між рівнями тарифних класів вантажів, удосконалення тарифної політики на залізничному транспорті. При цьому зміну рівня тарифів запропоновано здійснити шляхом збільшення рівня тарифів на перевезення групи вантажів 1-го тарифного класу на 9 % з 01.01.2022.
2.1. Прийнятий на основі цього проєкту Наказ № 586, яким змінено тариф на вантажні перевезення залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги та запроваджено з 01.01.2022 коефіцієнт 2,402, та процедура його прийняття, на переконання позивача, суттєво порушують вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV), Законом України «Про ціни та ціноутворення», законодавства про захист економічної конкуренції, Наказу Мініфраструктури України від 08.10.2013 №782 «Про затвердження порядку перегляду тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та інших спеціальних підзаконних актів стосовно ціноутворення в сфері залізничних перевезень» (далі - Порядок № 782), а тому є незаконним і протиправним та підлягає визнанню нечинним в судовому порядку.
2.2. Позивач наполягав на тому, що оскільки вказаний Наказ є регуляторним актом у розумінні Закону № 1160-IV, то недотримання встановлених цим Законом правил при прийнятті такого акту створює підстави для визнання його протиправним та нечинним в судовому порядку. Так, за приписами статті 4 цього Закону державна регуляторна політика (напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів та прийняття регуляторних актів, як наслідок такої політики) здійснюється з дотриманням принципів доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки. Однак, на думку позивача, ці основоположні принципи державної регуляторної політики були порушені відповідачем під час прийняття оскаржуваного Наказу, що полягало в такому.
(І) Принцип доцільності, який визначається як обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми та нерозривно пов`язаний з економічною доцільністю. Так, на думку позивача, відповідач не обґрунтував доцільність прийняття оскаржуваного Наказу, адже на момент його розробки вже був чинним наказ Мініфраструктури від 11.08.2021 № 418 (далі - Наказ № 418), яким з 17.08.2021 істотно змінені в сторону збільшення Коефіцієнти, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послугами. Водночас, менше ніж через один календарний місяць від набрання чинності Наказом № 418, відповідач знову запропонував змінити тарифи на перевезення шляхом їх збільшення на додаткові 9% з 01.09.2022 за відсутності належного обґрунтування необхідності чергового підвищення рівня тарифів та пояснення чому запроваджені Наказом № 418 зміни рівня тарифів є недостатніми з огляду на мету, яку переслідує регулятор. У супровідних документах до оскаржуваного Наказу не визначено які категорії суб`єктів правовідносин, що регулюються цим Наказом, несуть витрати від дії запропонованого Наказу і які саме.
(ІІ) Принцип адекватності, який передбачає відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятих альтернатив. Позивач зауважив, що для цих цілей розробник регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу (який повинен містити систематизовану оцінку регулюванню та обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття відповідного регуляторного акту; аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище; забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави; обґрунтування відповідності проєкту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики) у відповідності до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (далі - Методика № 308), яка є обов`язковою для застосування розробниками проєктів всіх регуляторних актів. Одне з основних завдань підготовки аналізу регуляторного акта полягає в необхідності визначення ефекту від упровадження різних варіантів розв`язання проблеми та у виборі найбільш оптимального варіанту, саме за його допомогою розробник має обґрунтувати відповідність проєкту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики, зокрема:
- довести відповідність форм та рівня державного регулювання потребі у розв`язанні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятих альтернатив;
- оцінити, чи можливо внаслідок дії регуляторного акта досягти максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави (провести розрахунок вигод/витрат для кожної групи);
- забезпечити у регуляторній діяльності баланс інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави.
Сервисы для юристов