ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2015 р. м. Київ К/800/9706/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,
секретар судового засідання Іванов Д.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5.) звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області (далі - відповідач, ОДПІ) від 9 січня 2014 року № 0000011720.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалю Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що операції із продажу товарів та послуг не містили реальний товарний характер, оскільки товар не перевозився і не зберігався, неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, послуги не здійснювались та не надавались.
Не погоджуючись із рішеннями судів у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухваленні із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що ним правомірно сформовано податковий кредит, а висновки податкового органу стосовно безтоварності господарських операцій з контрагентом є необґрунтованим та спростовуються первинними документами, зокрема, податковими накладними, договорами на перевезення вантажів, актами прийому-передачі, видатковими накладними.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Дрогобицькою ОДПІ було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 pоку, за результатами якої складено акт від 19.12.2013 року за № 293/17-20/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 43691,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року за № 0000011720, яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 65537,00 грн., в тому числі: основний платіж - 43691,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 21846,00 грн.
Підставами для проведення перевірки позивача та нарахування податкових зобов'язань з ПДВ є акти перевірок ДПІ у Печерському районі м. Києва, в яких зазначено, що провести перевірки (зустрічні звірки) ТОВ «САНА ПРИМ», ТОВ «МАШТРЕЙД», ТОВ «ВАЙЗ ЮНІОН ЛТД», ТОВ «КОНДІ-50» неможливо, оскільки товариства не знаходяться за юридичною (податковою) адресою, а укладені ними угоди є нікчемними.
На підставі вищевказаних актів Дрогобицькою ОДПІ зроблені висновки про нереальність господарських операцій між позивача зі згаданими вище контрагентами і про недійсність (нікчемність) укладених сторонами угод.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «САНА ПРИМ» був укладений договір від 09.04.2012 року № 09\04, відповідно до якого ТОВ «САНА ПРИМ» зобов'язується надати позивачу послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та завантажувально-розвантажувальні роботи.
Визначені договором послуги були позивачем зазначені як отримані, про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 18.04.2012 року на суму 33000 грн, в т.ч. ПДВ - 5500 грн, № ОУ-0000025 від 31.05.2012 року на суму 41100 грн., в т.ч. ПДВ - 6850 грн, № ОУ-0000033 від 30.06.2012 року на суму 47000 грн, в т.ч. ПДВ - 7833,33 грн.
Платіжними дорученнями від 24.05.2012 року № 1226, від 19.06.2012 року № 1279 та від 24.07.2012 року № 1330 позивач здійснив оплату за зазначені послуги повністю.
Сплачений ПДВ у зв'язку з придбанням послуг позивач відніс до податкового кредиту: в квітні 2012 року - в сумі 5500,00 грн., на підставі отриманої від ТОВ «САНА ПРИМ» податкової накладної від 18.04.2012 року № 311, в травні 2012 року - в сумі 6850,00 грн. на підставі отриманої від ТОВ «САНА ПРИМ» податкової накладної від 31.05.2012 року № 469, в червні 2012 року - в сумі 7833,30 грн. на підставі отриманої від ТОВ «САНА ПРИМ» податкової накладної від 30.06.2012 року № 522.
Також, між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «МАШТРЕЙД» був укладений договір від 12.03.2012 року № 12, відповідно до якого ТОВ «МАШТРЕЙД» зобов'язується поставити позивачу будівельні матеріали.
Визначені договором від 12.03.2012 року № 12 товарно-матеріальні цінності, за твердженням позивача, були отримані на підставі видаткової накладної № РН-4-10009 від 10.04.2012 року на суму 6527,52 грн., в т.ч. ПДВ - 1087,92 грн.
Платіжним дорученням від 11.05.2012 року № 1198 позивач здійснив оплату за вказані товарно-матеріальні цінності повністю.
Сервисы для юристов