ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року
м. Київ
справа № 580/4525/25
касаційне провадження № К/990/47798/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (головуючий суддя - Кульчицький С.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Грибан І.О.; судді: Ключкович В.Ю., Кузьмишина О.М.)
у справі № 580/4525/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» (далі - ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 січня 2025 року № 812/23-00-07-01-01, № 811/23-00-07-01-01, № 809/23-00-07-01-01, від 17 січня 2025 року № 1037/23-00-24-06-16, № 1036/23-00-24-06-16 та рішення про застосування штрафних санкцій від 17 січня 2025 року № 1035/23-00-24-06-16.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, послуги сторонніх організацій використовувалися ним у межах господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, а тому підстав для нарахування податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у контролюючого органу не було. Також позивач указував, що реалізація насіння соняшнику на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі - ТОВ «Кернел-Трейд») здійснювалася за договірною ціною, визначеною сторонами договору, яка відповідала рівню звичайних цін, тоді як контролюючий орган не довів зворотного з урахуванням порівнюваних економічних та комерційних умов. Окремо платник наголошував, що податкові накладні були своєчасно складені та подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак їх реєстрацію було зупинено, у зв`язку із чим застосування штрафних санкцій за їх нереєстрацію є безпідставним.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 03 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15 січня 2025 року № 812/23-00-07-01-01, № 811/23-00-07-01-01, № 809/23-00-07-01-01.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Приймаючи такі рішення, судові інстанції дійшли висновку, що контролюючий орган не довів наявності правових підстав для нарахування товариству податкових зобов`язань з податку на додану вартість за пунктом 198.5 статті 198 ПК України, оскільки самі лише дані бухгалтерського обліку щодо дебетового сальдо за рахунком 2326 «Послуги на сторону», а також посилання на ненадання платником окремих калькуляцій чи деталізованої аналітики не підтверджують факту використання придбаних товарів, робіт чи послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника. Суди також виходили з того, що відповідач не довів невідповідності договірної ціни реалізації насіння соняшнику на користь ТОВ «Кернел-Трейд» рівню звичайних цін у розумінні положень підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 та пункту 188.1 статті 188 ПК України. За висновками судів, використані контролюючим органом статистичні, довідкові та інформаційні джерела не підтверджували співставності відповідних цінових показників із конкретними умовами спірної господарської операції, зокрема щодо дати укладення договору, дати поставки, умов поставки, місця поставки, якості товару, обсягу партії та порядку розрахунків. Крім того, судові інстанції зазначили, що застосування до позивача штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних є безпідставним, оскільки такі податкові накладні були складені та подані платником на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак їх реєстрацію було зупинено у встановленому порядку. За таких обставин відсутність їх реєстрації не може розцінюватися як протиправна бездіяльність платника податку. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з висновками контролюючого органу щодо наявності підстав для застосування до товариства відповідальності за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
ГУ ДПС у Черкаській області не погодилося з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в частині задоволених позовних вимог та направити справу в цій частини на новий розгляд до суду першої інстанції.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 198.5 статті 198 ПК України та не врахували, що платник під час перевірки не надав належних документів і аналітичної інформації, які б підтверджували використання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, послуг сторонніх організацій у межах господарської діяльності товариства. Відповідач наголошує, що за даними зведених оборотів рахунку 2326 «Послуги на сторону» товариством понесено витрати на надання послуг на сторону в сумі 56 937 523,06 грн, тоді як на собівартість наданих послуг віднесено 30 707 102,97 грн. На думку контролюючого органу, різниця між цими показниками свідчить про непідтвердження використання у господарській діяльності товарів, робіт, послуг та витрат на оплату праці з нарахуваннями, віднесених у дебет рахунку 2326 та не списаних на собівартість наданих послуг. Також контролюючий орган вказує, що суди не надали належної оцінки обставинам ненадання платником калькуляцій вартості послуг у розрізі кожного контрагента та замовлення, інформації щодо полів, площ, культур, місцезнаходження, а також документального підтвердження того, за якими саме договорами та в яких податкових періодах використані відповідні товарно-матеріальні цінності. Крім того, податковий орган вважає помилковими висновки судів щодо протиправності донарахування податкових зобов`язань за операціями з реалізації насіння соняшнику на користь ТОВ «Кернел-Трейд». За позицією відповідача, ціна реалізації соняшнику була нижчою за рівень звичайних цін, що підтверджується використаними під час перевірки ціновими джерелами, зокрема інформацією органів статистики, торгово-промислової палати, спеціалізованих видань та електронної зернової біржі. Окремо податковий орган наполягає на правомірності податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2025 року № 812/23-00-07-01-01, яким до позивача застосовано штраф за нереєстрацію податкових накладних, оскільки станом на дату завершення перевірки відповідні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 02 грудня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Черкаській області.
11 грудня 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позову.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року з урахуванням пункту 102.1 статті 102 ПК України та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року, за результатами якої склав акт від 20 грудня 2024 року № 15743/23-00-07-01-01/34150627.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником, зокрема, вимог:
Сервисы для юристов