ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року
м. Київ
справа №460/4069/25
адміністративне провадження № К/990/48958/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
судді: Чиркін С.М., Шарапа В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (ухвалене суддею-доповідачем Недашківською К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (прийняту у складі головуючого судді: Ільчишин Н.В., суддів Шевчук С.М., Матковської З.М.) у справі №460/4069/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст обставин справи
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати позивачці з 01 січня 2025 року підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити нарахування та виплату позивачці з 01 січня 2025 року підвищення до пенсії, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня відповідного календарного року.
На обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку ГУ ПФУ в Рівненській області та проживає на території, яка відповідно до Переліку населених пунктів, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. У зв`язку з цим вона має право на доплату, передбачену статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте відповідач не нараховує і не виплачує їй щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 07 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки факту проживання чи роботи позивачки у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період, який починається з цієї дати, не установлено, то вона не є особою, на яку розповсюджується дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати пільг та компенсацій, зумовлених наслідками аварії на ЧАЕС.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Як на підставу касаційного оскарження скаржниця посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржниця вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування положення статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у взаємозв`язку з приписами статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо поновлення та перерахунку доплати до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення виходячи із двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених на 01 січня відповідного року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, помилково застосували положення статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 240/19227/21, щодо застосування частини першої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій наголошується, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та Законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Скаржниця у касаційній скарзі зазначає, що суди залишили поза увагою те, що рішенням суду у справі №460/19666/22 зобов`язано орган Пенсійного фонду нарахувати і виплатити позивачці з 28 грудня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат, однак у подальшому припинив виплату позивачці підвищення до пенсії, внаслідок чого позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року. У відповідь на звернення отримала відмову у підвищенні до пенсії відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на що з 01 січня 2025 року пенсія позивачці виплачуватиметься з урахуванням норм статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме в розмірі 2725,00 грн (без підвищення відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
У касаційній скарзі скаржниця окрім наведеного покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки доплата передбачена статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є суттєвою частиною засобів для існування.
Відповідач відзив на касаційну не надав до суду, що не перешкоджає її розгляду. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 11 грудня 2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача 11 грудня 2025 року о 20 год 14 хв.
Сервисы для юристов