ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року
м. Київ
справа № 300/6474/21
адміністративне провадження № К/990/29007/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
судді: Чиркін С.М., Шарапа В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (прийняте у складі судді Шумея М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року (ухвалену у складі головуючого-судді: Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.) у справі № 300/6474/21 за позовом Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна академія аграрних наук України, Івано-Франківська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, Прикарпатська ДСДС), звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастр), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Національна академія аграрних наук України (далі - треті особи; КМУ, НААНУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада (далі - третя особа, Івано-Франківська міськрада), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17 травня 2021 року № 55-ІЗ про відмову у проведенні державної інвентаризації земель (далі - спірний наказ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнятий відповідачем з порушенням чинного законодавства, оскільки підстава відмови у надані дозволу на проведення інвентаризації земель, зазначена в обґрунтуванні до наказу, не передбачена Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (тут і далі - Закон № 858-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою КМУ від 05 червня 2019 року № 476 (тут і далі - Порядок № 476; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 19 липня 2022 року позов задовольнив, керуючись тим, що наведені в обґрунтуванні до спірного наказу доводи відповідача щодо неможливості проведення інвентаризації, а саме - відсутність вихідних даних щодо земельної ділянки, не передбачені законодавством.
Суд також зазначив, що саме завдяки інвентаризації землі можливе узгодження даних, наведених у документах, які посвідчують право на земельні ділянки, із даними Державного земельного кадастру, що відповідає визначеній у пункті 2 Порядку № 476 меті інвентаризації земель, зокрема: встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2022 року частково задовольнив апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради, скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та закрив провадження у справі, вважаючи, що спір у цій справі не є публічно-правовим і належить до юрисдикції господарського суду.
Верховний Суд постановою від 21 квітня 2023 року частково задовольнив касаційну скаргу Прикарпатської ДСДС, скасував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року та направив справу для продовження розгляду до цього суду. Ухвалюючи таку постанову, Верховний Суд вказав, що, приймаючи рішення про інвентаризацію земель або відмову в її проведенні, орган виконавчої влади здійснює владні управлінські функції, визначені законодавством; зазначені відносини є публічно-правовими, а тому справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За наслідками повторного розгляду Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишив без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 300/6474/21 - без змін. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо необґрунтованості відмови відповідача у проведенні інвентаризації землі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. У серпні 2023 року Івано-Франківська міськрада звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 14 листопада 2023 року, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі № 300/6474/21 та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
4. Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - зазначає, що під час ухвалення оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 903/857/17, від 28 травня 2020 року у справі № 917/750/19, від 14 серпня 2018 року у справі № 910/23369/17, від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, від 28 травня 2020 року у справі № 917/750/19 (стосовно наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу як однієї з умов для задоволення позову), а також від 05 серпня 2019 року у справі № 920/691/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5653/13-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16, від 16 січня 2020 року у справі № 916/2675/15, від 27 липня 2021 року у справі № 909/835/18, від 12 червня 2012 року у справі № П-20/144-14/82 (стосовно наявності доказів закріплення конкретних земельних ділянок за конкретним суб`єктом).
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильних висновків про те, що Прикарпатська ДСДС є правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, а тому цей суб`єкт не є користувачем земельної ділянки, щодо якої подано заяву про проведення інвентаризації, та, відповідно, звернувся з позовом у цій справі без наявності правових підстав, зокрема, без підтвердження необхідності судового захисту його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Третя особа також зазначає, що земельні ділянки на території Микитинецької сільської ради орієнтовною площею 301 га, щодо проведення інвентаризації яких звернувся позивач, не перебувають у постійному користуванні Прикарпатської ДСДС, а тому, на думку скаржника, відповідно до пункту 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), з дня набрання чинності цим пунктом (а саме з 27 травня 2021 року) вважаються землями комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади.
З огляду на таке та враховуючи, що відповідно до сталої судової практики, викладеної, зокрема у вищезазначених постановах Верховного Суду, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, Івано-Франківська міськрада вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій у порушення норм процесуального права, а саме - статей 2, 5, 19 КАС України, необґрунтовано задовольнили позов.
Сервисы для юристов