ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/24242/23
адміністративне провадження № К/990/36346/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Ханова Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акам»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року (Суддя: Рябчук О.С.),
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 року (Судді: Іванов С.М., Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.),
у справі № 160/24242/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акам»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Акам» (далі - позивач, ТОВ «Акам») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.06.2023 року № 0138360408 в частині застосування до позивача на підставі вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 125 393,72 грн за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не заперечував проти несвоєчасної реєстрації податкових накладних, cкладених у період з 04.10.2021 року по 22.10.2021 року, від 22.12.2022 року та фактично зареєстрованих у період з 08.07.2022 року по 14.07.2022 року, але посилався на неправомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок дії на території України карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19 (п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України), а також мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків їх реєстрації під час воєнного стану (пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в редакції Закону України від 12.05.2022 року № 2260-IX) і існування обставин непереборної сили (форс-мажору) (п. 112.8.9 статті 112 ПК України) (т. 1 а.с. 3-15).
В додаткових поясненнях до позовної заяви в якості самостійної підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив на не врахуванні відповідачем зменшених розмірів штрафних санкцій (тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні), що прямо передбачено пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень ПК України (в редакції Закону України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023 року» (т. 1 а.с. 136-140).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 року № 0138360408 (згідно мотивувальної частини повністю на суму 1 142 223,08 грн) (т. 1 а.с. 194-101).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.12.2021 року у справі № 420/10367/20 керувався відсутністю підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню. Зауважено, що до спірних правовідносин необхідно застосувати пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу (т. 1 а.с. 194-101).
За наслідками апеляційного перегляду, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 року скасовано вищенаведене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 76-80).
Мотивуючи вказаний висновок, суд апеляційної інстанції керувався тим, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. З матеріалів справи судом апеляційної інстанції установлено, що податкові накладні складені позивачем в період вересень-грудень 2021 року, а зареєстровані в ЄРПН після 26 травня 2022 року, що за висновком суду свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
До того ж, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 року у справі № 160/10740/23, суд апеляційної інстанції зазначив, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Проте в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав в період з вересня 2021 року по грудень 2021 року, а зареєстрував їх в ЄРПН після 08.07.2022 року з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, що доводить правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних на підставі вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (т. 2 а.с. 76-80).
Колегія суддів звертає увагу, що справа розглядалась судами попередніх інстанцій в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Акам» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на вищенаведені судові рішення, визначивши підставою касаційного оскарження підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також підпункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилався на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях у даній справі 160/24242/23 суперечать практиці Верховного Суду при розгляді подібних справ (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23, від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22, від 16.04.2024 року у справі № 460/21543/23.
На думку скаржника, дана справа має виняткове значення, оскільки єдиним способом відновити своє порушене право протиправному нарахуванню штрафних санкцій податковим органом є касаційний перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанції, а застосована оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума штрафних санкцій складає 1 125 393,72 грн та є дуже вагомою для підприємства, яке здійснює свою діяльність у прифронтовому місті в умовах воєнного стану.
Більш детальніше обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: - пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», а також підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. За доводами скаржника, судом апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23, від 22.02.2024 у справах № 420/19335/22, від 16.04.2022 у справі № 460/21543/23.
Так, Верховний Суд в постанові від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23 формуючи правовий висновок зазначив, що Законом України від 12.05.2022 року № 2260-IX не визначив жодних окремих правил щодо реєстрації тих податкових накладних, граничних термін реєстрації яких настав до 23 лютого 2022 року, що свідчить про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 51-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Сервисы для юристов