ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" листопада 2016 р. м. Київ К/800/4351/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника позивача Шмельова М.М.,
представника відповідача Чайка М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод»
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року
у справі № 816/4435/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (далі - позивач, ТОВ «Інструментальний завод»)
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «Інструментальний завод» звернулось у жовтні 2015 року до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005132202/307.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та ст. 8, ст. 11, ст. 70, ст. 71, ст. 76, ст. 79, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по операціях з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів за період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року, результати якої оформлено актом від 23.09.2015 року № 134/16-03-22-02-07/21073227, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податкові зобов'язання та занижено сплату податку на додану вартість на суму 33 401,20 гривня.
За результатами розгляду заперечень товариства на висновки акту перевірки, останні залишено без задоволення.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005132202/307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 33 401,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16 700,50 гривень.
З матеріалів акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлення в ході перевірки факту здійснення позивачем у лютому-березні 2015 року операцій з реалізації металобрухту на загальну суму 167 005,80 гривень без нарахування податку на додану вартість.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що операції з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів у період лютий-березень 2015 року підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою 20%, у зв'язку з чим, позивач не мав права застосовувати нульову ставку податку на додану вартість таких операцій, оскільки у період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року був відсутній перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.
За змістом пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Тобто, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість за наявності їх в переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.
Сервисы для юристов