ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/17896/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року
у справі № 0870/1834/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про скасування рішення та зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС; відповідач), в якому просила скасувати рішення № 640/10/17-013 від 02 лютого 2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а також зобов'язати відповідача видати свідоцтво платника єдиного податку згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 25 лютого 2012 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення № 640/10/17-013 від 02 лютого 2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Зобов'язано ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС розглянути заяву ФОП ОСОБА_3 про застосування спрощеної системи оподаткування, подану 25 січня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 24,15 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 січня 2012 року позивачем подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 році та вказано обрані види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги непродовольчого асортименту; 70.20.0 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, площею не більше 300 кв. м.; 71.40.0 - прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку; 36.22.0 - виробництво ювелірних і подібних виробів (фактично виготовлених ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, послуги з їх ремонту); 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.
Листом № 640/10/17-013 від 02 лютого 2012 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС відмовлено ФОП ОСОБА_3 у видачі свідоцтва платника єдиного податку з огляду на те, що в силу прямої законодавчої заборони не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що податковим органом неправомірно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку, оскільки положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) не встановлено обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними виробами.
Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України (в редакції Закону України від 04 листопада 2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (далі - Закон № 4014-VI)) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
ПК України не містить нормативного визначення поняття «дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння» і поняття «діяльність з їх видобутку, виробництва та реалізації», а відтак з огляду на вимоги пункту 5.3 статті 5 ПК України для встановлення змісту зазначених понять застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів.
Спеціальним законом, який здійснює державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 637/97-ВР).
У статті 1 Закону № 637/97-ВР поняття ювелірних виробів розкрито через визначення дорогоцінних металів, якими є золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а також визначення дорогоцінного каміння, яким є природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Сервисы для юристов