ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" серпня 2016 р. м. Київ К/800/15822/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Кобилянського М.Г., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Апеляційного суду Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року
у справі № 820/1330/16
за позовом ОСОБА_1
до Апеляційного суду Харківської області
треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до апеляційного суду Харківської області, треті особи: ДСА України, Державна казначейська служба України, в якому просила визнати неправомірною відмову у розрахунку та виплаті їй вихідної допомоги при виході у відставку та зобов'язати нарахувати та виплатити таку допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою штатною посадою.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі апеляційний суд Харківської області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, з 22 червня 1987 року по 21 листопада 1992 року ОСОБА_1 працювала суддею Лозівського районного суду Харківської області, з 1 грудня 1992 року - суддею апеляційного суду Харківської області, постановою Верховної Ради України №570 - IV від 20 лютого 2003 року обрана суддею безстроково, де працювала по 5 серпня 2015 року.
Позивачем 30 березня 2015 року було подано до Вищої ради юстиції заяву про відставку.
Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року №636 -VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, ОСОБА_1 була звільнена з посади судді апеляційного суду Харківської області та наказом голови апеляційного суду Харківської області від 5 серпня 2015 року №04-03/75-ОС відрахована зі штату апеляційного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та наданням відставки на підставі зазначеної вище постанови.
Позивач 25 лютого 2016 року звернулась до апеляційного суду Харківської області з заявою, в якій просила здійснити розрахунок та виплатити їй вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачену частиною 1 статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка була чинною на час набуття нею права на отримання вихідної допомоги.
Листом апеляційного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року №03-54/3936 у здійсненні розрахунку та виплаті вихідної допомоги позивачу було відмовлено з посиланням на втрату чинності статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про виплату суддям при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Вважаючи свої права порушеними у зв'язку із невиплатою вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй таку допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції виходили з того, що право на відставку позивач набув до набрання чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», яким було виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому позивач має право на отримання вихідної допомоги у зв'язку із виходом у відставку відповідно до статті 136 вказаного закону.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.
Сервисы для юристов