ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року
м. Київ
справа № 120/15649/24
адміністративне провадження № К/990/24890/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року (судді Крапівницької Н.Л.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2026 року (судді: Залімський І. Г., Мацький Є.М., Сушко О.О.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі також - Відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі також - ППР) № 0498174-2408-0204-UA05020150000074651, № 0498175-2408-0204-UA05020150000074651, № 0498176-2408-0204-UA05020150000074651, № 1309235-2408-0204-UA05020150000074651, № 1309236-2408-0204-UA05020150000074651, № 1309233-2408-0204-UA05020150000074651, № 1309232-2408-0204-UA05020150000074651, № 1309230-2408-0204-UA05020150000074651.
На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що він є власником нежитлових приміщень (будівель вівчарика з прибудовами), які згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271). Позивач стверджував, що вказане майно використовується ним як сільськогосподарським товаровиробником (у формі домогосподарства) безпосередньо для вирощування свиней, курей та овець.
Позивач наголошував, що спірні будівлі з моменту набуття у власність нікому в оренду, лізинг чи позичку не передавалися, що є обов`язковою умовою для звільнення майна від оподаткування.
Крім того, Позивач стверджував, що висновки контролюючого органу щодо відсутності у нього статусу сільськогосподарського товаровиробника не ґрунтуються на належних та достатніх доказах. Зокрема, на думку Позивача, Відповідачем не було враховано акт обстеження нежитлових приміщень та довідку відділу містобудування та архітектури сільської ради, які підтверджують фактичне використання майна за цільовим призначенням для виробництва сільськогосподарської продукції.
Відтак Позивач вважав, що застосування положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), згідно з якими такі об`єкти не є об`єктом оподаткування, було правомірним, тоді як висновки контролюючого органу про необхідність нарахування та сплати податку на нерухоме майно є безпідставними.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність Позивачем наявності обставин, що дають підстави для звільнення від сплати податку на нерухоме майно відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Суд зазначив, що:
- надані Позивачем докази не містять належної інформації щодо предмета доказування, зокрема, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю;
- Позивачем до позовної заяви взагалі не додано жодного доказу про те, що у спірний період він займався виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою чи реалізацією, тобто, є сільськогосподарським товаровиробником;
- лише сам по собі факт наявності у власності Позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника;
- оцінює критично доказ, наданий Позивачем - акт обстеження нежитлового приміщення від 05 листопада 2024 року, що складений комісією, якою було обстежено всі нежитлові приміщення по вул. Нечая, 17,21, у с. Цвіжин. Комісія зазначила в акті, що нежитлові приміщення використовуються з часу набуття у власність Позивач з цільовим призначенням, для виробництва сільськогосподарської продукції (вирощування свиней, курей та овець), частину з яких він реалізовує.
Сервисы для юристов