ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року
м. Київ
справа №620/10103/24
адміністративне провадження № К/990/18829/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року (головуючий суддя - Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.)
у справі № 620/10103/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки належних при звільненні грошових сум по день фактичного розрахунку з 11 січня 2019 року по 29 червня 2024 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки належних при звільненні грошових сум по день фактичного розрахунку з 11 січня 2019 року по 29 червня 2024 року, обчислений відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» в розмірі, що дорівнює його середньому заробітку за шість місяців.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 своєчасного повного розрахунку при звільненні. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 95979,81 грн з відрахуванням зборів, податків та інших обов`язкових платежів з вказаної суми. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року залишено без задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, а справу направити до суду першої або апеляційної інстанцій на новий розгляд.
7. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, дійшов висновку, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, визначені судом в ухвалі від 25 березня 2025 року. Вказав, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
9. При цьому, суд апеляційної інстанції наголосив, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Сервисы для юристов