ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 280/10075/24
адміністративне провадження № К/990/23321/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Желєзного І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 280/10075/24
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати позивачу у період з 01.07.2024 по 23.10.2024 включно заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн;
1.2. зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату недонарахованої та невиплаченої заробітної плати позивачу за період з 01.07.2024 по 23.10.2024 включно на підставі частин третьої - п`ятої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024, - 3028,00 грн із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів;
1.3. визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані 130 днів відпустки, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн;
1.4. зобов`язати нарахувати та виплатити недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані 130 днів відпустки, з яких 116 днів, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023, - 2684,00 грн, та 14 днів - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024, - 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 зупинено провадження у справі № 280/10075/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 620/11869/24.
3.1. Зупиняючи провадження у справі № 280/10075/24, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі № 620/11869/24 відкрито провадження за касаційною скаргою прокурора на постанову суду апеляційної інстанції у справі № 620/11869/24 за позовом прокурора до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.2. Ураховуючи, що спірним питанням у справі № 620/11869/24 є нарахування та виплата прокурору заробітної плати, щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 - 3028 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про подібність правовідносин у справі № 620/11869/24 та у справі, що розглядається [№ 280/10075/24], а тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23, вважав наявними підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 620/11869/24.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
4. Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025, Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою.
4.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 236 КАС України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
4.2. Касатор підкреслив, що питання зупинення провадження у справі врегульовано статтею 236 КАС України, відповідно до пункту 5 частини другої якої суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
4.3. У взаємозв`язку із наведеним, Офіс Генерального прокурора зауважив, що зупиняючи провадження у цій справі ухвалою від 30.04.2025, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ухвалою Верховного Суду від 02.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 620/11869/24, предметом дослідження у якій є подібні спірні правовідносини. Водночас, під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційним судом не досліджувалось питання, чи дійсно касаційний перегляд справи № 620/11869/24 буде здійснюватися палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду й відповідні докази в матеріалах даної справи відсутні.
Сервисы для юристов