ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 420/30339/23
адміністративне провадження № К/990/33448/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Яковенко М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року (Суддя: Лебедєва Г.В.),
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року (Судді: Коваль М.П., Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.),
у справі №420/30339/23
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінова»
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінова» (далі - позивач, ТОВ «Промінова») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ТОВ «Промінова»), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.10.2023 року № 25956/15-32-07-04, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2023 року на суму 19 000 099 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4 750 025 грн;
- зобов`язати Головне управління ДСП в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Промінова», код за ЄДРПОУ 45086659 за червень 2023 року (в сумі 19 000 099 грн).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на неправомірність висновків акта перевірки про завищення ним рядка 19 Декларації суми податкового кредиту у червні 2023 року в сумі 19 000 099,00 грн, зважаючи на те, що при складанні податкової звітності, а також під час оформлення господарських операцій з придбання товарів у контрагента ТОВ «Промисловий шлях» на виконання умов договору (одяг жіночий, чоловічий та дитячий, сумки та ін.), ТОВ «Промінова» правомірно, із документальним підтвердженням реальності господарських операцій віднесені сплачені суми до складу податкового кредиту з ПДВ, що підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та первинною документацією.
При цьому як зазначив позивач, наявність або відсутність окремих документів, або певні помилки чи неточності в них не є свідченням нереальності господарських операцій, якщо з інших даних підтверджується рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Крім цього позивачем звернуто увагу, що вимога про проведення інвентаризації надається під час перевірки - отже, коло об`єктів такої інвентаризації повинно бути пов`язане саме з предметом такої перевірки. До того ж, безпроцентна поворотна фінансова допомога на суму позики, укладена на підставі договорів з ТОВ «Вантаж Прайм» (50 млн грн), ТОВ «Інтер-С» (20 млн грн), ТОВ «Неометпром Плюс» (50 млн грн) не є доходом при отриманні і не відноситься до витрат при поверненні, тому отримання таких коштів не впливає на фінансовий результат і не підлягає оподаткуванню.
Враховуючи викладене, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2023 року № 25956/15-32-07-04 і як наслідок, з метою захисту порушеного права позивача огляду на вимоги абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України просив зобов`язати відповідача внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Промінова», код за ЄДРПОУ 45086659 за червень 2023 року (т. 1 а.с. 1-17).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області від 10.10.2023 року № 25956/15-32-07-04. Зобов`язано Головне управління ДПС у Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінова» (код ЄДРПОУ 45086659) за червень 2023 року в сумі 19.000.099,00 грн (т. 1 а.с. 162-187, т. 2 а.с. 85-95).
Не погодившись з вищенаведеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з порушенням судами норм процесуального права та з огляду на неправильне застосування норм матеріального права, визначивши підставами касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328, пункти 1 та 3 частини 2 статті 353 КАС України.
За доводами скаржника, оскаржувані рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме пункту 44.1 статті 44, підпунктів 20.1.9, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, абзацу 5 пункту 1, абзацу 2 пункту 2.4, пунктів 6, 7, 14, 16, 18, 19 абзацу 2 «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, оскільки поза увагою судів залишилися численні факти неможливості здійснення господарських операцій підприємством-контрагентом, враховуючи фактичну відсутність товару і його наявність лише документально.
В касаційній скарзі відповідач вказує, що документи, які надані позивачем у повній мірі не досліджені та не обґрунтовані судом апеляційної інстанцій, що у подальшому вплинуло на неправильне застосування норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення а саме: порушено пункти 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункт 201.1 статті 201, пункт 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, статтю 9 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.
Зокрема, більш детальніше скаржник вказує на недосліджені судами попередніх інстанцій висновків акта перевірки в частині порушення декларування показників звітності ТОВ «Промінова» і як наслідок, відсутності реальності господарських операцій, а саме: - відсутність первинних документів, а також внесення до первинних документів недостовірних відомостей, внаслідок чого не можливо підтвердити оприбуткування та транспортування товару; - відсутність фінансових документів, які підтверджують оплату за товар постачальнику - ТОВ «Промисловий Шлях»; - документальною перевіркою не можливо підтвердити, що інвентаризація відбулась у дійсності шляхом відповідних замірів (перерахунку, перевантаження, тощо) на певну дату, у певному місці, як наслідок не можливо підтвердити, що акт інвентаризації містить у собі достовірні відомості щодо фактичної наявності товарів та запасів у кількісних та вартісних показниках; - відсутність власних оборотних коштів, що необхідні для придбання товару, оскільки відсутні оригінали фінансових документів, що підтверджують отримання поворотної фінансової допомоги.
Отже за доводами скаржника, оцінка судами попередніх інстанцій первинних документів, наданих до перевірки та до суду, на підставі яких задекларовано витрати та сформовано податковий кредит за результатами отриманого товару/послуг, не відповідає вимогам статей 71,72,77,90 КАС України, оскільки суди не встановили обставини щодо реального змісту господарських операцій між позивачем та контрагентом з огляду на встановлені актом перевірки порушення, що свідчить про неповне дослідження доказів у справі. Додатково наголосив про відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентом з урахуванням часу, місцезнаходження обсягу матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, технічного, управлінського персоналу, транспортування та зберігання.
Сервисы для юристов