ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" березня 2017 р. м. Київ К/800/12282/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЗаїки М.М., Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю за участю представника відповідача - Барасової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Територіального управління Державної судової адміністрації (далі - ТУ ДСА) України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 1980 року працювала суддею. У червні 2014 року подала заяву про відставку у зв'язку з досягненням 65 років. Рішення про звільнення у відставку було прийняте лише 12 листопада 2015 року. У період з 01 січня по березень 2015 року відповідач виплачував їй суддівську винагороду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а з квітня по листопад 2015 року - у розмірі посадового окладу судді без виплати надбавки за вислугу років. Враховуючи викладене, просила суд визнати дії ТУ ДСА України в Хмельницькій області щодо обмеження виплати суддівської винагороди протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити суддівську винагороду за січень - листопад 2015 року з урахуванням посадового окладу, доплати за вислугу років та виплачених за цей період сум.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Хмельницькій області щодо обмеження виплати ОСОБА_5 суддівської винагороди. Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу суддівську винагороду за період з січня по листопад 2015 року з урахуванням посадового окладу, доплати за вислугу років та виплачених за цей період сум.
У касаційній скарзі ТУ ДСА України в Хмельницькій області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права. Вважає, що не враховано положення статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки відповідач виплачував суддівську винагороду позивачу, виходячи з положень цієї норми, які неконституційними не визнавались.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 з червня 1980 року працювала на посаді судді. У березні 2004 року переведена на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
03 червня 2014 року позивачем подано заяву про відставку до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції у зв'язку з досягненням нею 65 років, відповідно до статей 126, 131 Конституції України та статті 102 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
03 липня 2014 року у позивача закінчились повноваження судді, оскільки їй виповнилося 65 років.
Разом з тим, питання щодо звільнення ОСОБА_5 з посади судді у відставку вирішено Верховною Радою України лише 12 листопада 2015 року.
У період з серпня по грудень 2014 року включно позивач отримувала суддівську винагороду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній до 01 січня 2015 року).
Проте, з 01 січня 2015 року зменшено розмір щомісячної суддівської винагороди.
Згідно із розрахункового листа за січень - березень 2015 року видно, що ОСОБА_5 виплачена суддівська винагорода в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць, а з квітня по грудень 2015 року її обмежено посадовим окладом без виплати надбавки (доплати) за вислугу років.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що права позивача на отримання суддівської винагороди порушені, оскільки її позбавлено можливості звільнитись і отримувати належне пенсійне забезпечення, а також повноцінно реалізувати своє право на працю на іншому підприємстві, установі, організації тощо, тобто позивача позбавлено права на матеріальне забезпечення, що в свою чергу є порушенням прав позивача, визначених Конституцією та законами України.
Проте, з такими висновками судів погодитися неможливо.
Відповідно до частини 5 статті 126 Конституції України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
Сервисы для юристов