Постанова ВАСУ від 09.02.2024 року у справі №140/608/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/608/21

адміністративні провадження № К/9901/24970/21, №К/9901/26333/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторн адміністративну справу №140/608/21

за позовом ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Волинської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора, Волинської обласної прокуратури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, ухвалене у складі: головуючого судді Андрусенко О.О., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021, ухвалене у складі: судді-доповідача Затолочного В.С., суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (далі - Третя кадрова комісія, Комісія, відповідач-1), Волинської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 3) з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення Третьої кадрової комісії від 18.12.2020 про неуспішне проходження атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора;

- зобов`язати керівника Волинської обласної прокуратури перевести позивача на посаду прокурора у Володимир-Волинській окружній чи іншій відповідній окружній прокуратурі, територіальна юрисдикція якої буде поширюватися на територіальну юрисдикцію колишньої Володимир-Волинської місцевої прокуратури, відповідно до положень пунктів 7, 18 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

2. На обгрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Кадрової комісії є протиправним, адже воно не містить належного мотивування його невідповідності вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Позивач доводить, що фактично оскаржуване рішення грунтується на обставинах, які не входять до предмета атестації, зокрема, під час проведення співбесіди окремими членами комісії ставилися питання, які стосувалися життя та трудової діяльності сторонніх осіб, до яких позивач безпосереднього відношення не мав і інформацію щодо яких обговорювати не уповноважений.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 29.08.1997 працює в органах прокуратури України на різних посадах, зокрема з 28.09.2018 на посаді першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури.

4. На підставі пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив перевести його на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації.

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач успішно пройшов перші два етапи атестації та був допущений до наступного етапу - співбесіди.

6. Третьою кадровою комісією 18.12.2020 з метою виявлення відповідності вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками з ОСОБА_1 проведена співбесіда, за результатами якої прийнято рішення №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».

7. Як убачається з рішення Третьої кадрової комісії від 18.12.2020 №2, під час проведення співбесіди Комісія з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Так, на підставі дослідження матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у Комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам доброчесності у частині достовірності відомостей, указаних ним у декларації за 2019 рік, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо подарунку його дружині у грошовій формі від її батька у розмірі 134 000,00 грн, оскільки офіційні доходи батька дружини позивача за попередні роки є нижчими, ніж вартість подарунку.

8. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 18.12.2020 № 2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації». У задоволенні інших вимог відмовлено.

10. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили, що сумніви Комісії щодо відповідності позивача вимогам доброчесності ґрунтувалися на інформації про отримання дружиною позивача подарунку у грошовій формі від її батька, офіційні доходи якого були нижчими за вартість подарунка.

11. Суди попередніх інстанцій вважали, що Комісія помилково вдалася до оцінки достовірності відомостей про майно і доходи, що були задекларовані позивачем у відповідних деклараціях, адже контроль і перевірка декларацій суб`єктів декларування є виключною компетенцією Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК).

12. Водночас у спірних правовідносинах НАЗК будь-яких рішень / висновків / повідомлень стосовно достовірності задекларованого позивачем майна і доходів не ухвалювало.