ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2016 року м.Київ справа №П/800/499/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Донець О.Є.,
Логвиненко А.О.,
Мороз Л.Л.,
Мороз В.Ф.,
секретар судового засідання - Загородня М.О.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідача - Белінської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 звернувся з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення від 24 грудня 2015 року «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_7 з посади судді Вищого господарського суду України за порушення присяги».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та політично мотивованим, таким, що не відповідає позиціям, викладених у рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 травня 2013 року у справі «Волков проти України». Вважає, що відповідачем безпідставно застосовано ч.4 ст.96 Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» з наступними змінами, якою передбачено, що дисциплінарне стягнення до суддів застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, оскільки, в силу ст.58 Конституції України, застосуванню підлягає ст.43 Закону України «Про Вищу раду юстиції», яка діяла на час надходження скарги Хмельницької міської ради, і якою передбачено коротші строки притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що строки притягнення до відповідальності судді спливли. Також зазначає про безпідставне незастосування Вищою радою юстиції положень п.5 абз.2 ч.6 ст.93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на момент прийняття скарги), оскільки у зверненні Хмельницька міська рада посилалась лише на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а тому відповідач повинен був повернути скаргу без розгляду, а не в порушення ст.124 Конституції України переглядати судові акти, керуючись повноваженнями суду вищої інстанції. Крім того, зазначає, що ВРЮ незаконно надається оцінка діям лише одного судді, оскільки процесуальні документи, на які скаржиться Хмельницька міська рада, прийняті та підписані колегією суддів у відповідності до вимог ГПК України. Вважає, що ВРЮ безпідставно застосовано найтяжче дисциплінарне стягнення до судді, який працює на посаді 27 років, має позитивну характеристику та до якого не застосовано жодного дисциплінарного стягнення, через винесення абсолютно законних процесуальних документів, і не допустила можливості застосувати інший вид дисциплінарного стягнення, що є порушенням принципу пропорційного застосування стягнень, про які іде мова у рішенні Європейського суду з прав людини від 27 травня 2013 року у справі «Волков проти України». Вказує про невиконання відповідачем постанови Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2015 року, якою визнано незаконною бездіяльність ВРЮ та зобов'язано відповідача невідкладно розглянути заяву про звільнення з посади судді у відставку в порядку ч.3 ст.120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У додаткових поясненнях від 08 лютого 2016 року представником позивача також зазначено, що відповідачем всупереч власного регламенту призначено доповідачем по дисциплінарній справі члена Вищої ради юстиції ОСОБА_9, який не є членом дисциплінарної секції Вищої ради юстиції, відповідачем не надано достовірних доказів того, що рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства шляхом таємного голосування та що за оскаржуване рішення проголосувала необхідна кількість членів Вищої ради юстиції.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладені у адміністративному позові та поясненнях.
Відповідач - Вища рада юстиції у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає про докладне та у повному обсязі викладення у оскаржуваному рішенні обставин, які мали значення та стали підставою для його прийняття, з наведенням норм чинного законодавства, які були порушенні позивачем при здійсненні правосуддя, а також висновки з посиланням на підтверджуючі документи, до яких дійшла Вища рада юстиції після дослідження усіх обставин у їх сукупності. Стосовно доводів позивача про відкриття дисциплінарної справи відносно одного судді відповідач зазначив, що у скарзі Хмельницька міська рада скаржиться на дії лише головуючого судді ОСОБА_7, а тому, керуючись принципом індивідуалізації юридичної відповідальності, в межах поточної дисциплінарної справи Вища рада юстиції надала оцінку саме діям судді ОСОБА_7 Щодо строків притягнення до відповідальності відповідач повідомив, що на час вирішення суддею ОСОБА_7 питання щодо прийняття до провадження касаційної скарги Хмельницької міської ради законодавством не було встановлено строк для вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги, тому підлягав застосуванню трирічний строк, передбачений ч.4 ст.96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на даний час, як такий, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Вказує, що строк, протягом якого Вищою радою юстиції могло бути прийнято рішення про внесення подання про звільнення ОСОБА_7 з посади за порушення присяги, не сплинув. Щодо тверджень позивача про перегляд ВРЮ судових рішень відповідач зазначає, що Радою при здійсненні повноважень жодним чином не втручалася у здійснення правосуддя та процес прийняття судового рішення, а надана оцінка діям судді при розгляді справи щодо дотримання присяги. Відносно доводів позивача про невиконання постанови Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2015 року відповідачем зазначено, що вказана постанова не набрала законної сили, оскільки ухвалою Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року відкрито провадження про її перегляд.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечує, зазначаючи про законність оскаржуваного рішення Вищої ради юстиції просить в позові відмовити.
У зв'язку з ненаданням відповідачем заперечень щодо позову, матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та належним чином завіреної копії рішення, за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, а також клопотаннями представників позивачів про витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався з 25 січня 2016 року до 08 лютого 2016 року, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 08 лютого 2016 року до 09 лютого 2016 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, 1960 року народження, з грудня 1988 року обіймав посади державного арбітра, арбітра, судді господарського суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України від 12 липня 2001 року №2669-ІІІ «Про обрання суддів» обраний на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду безстроково. Постановою Верховної ради України від 19 лютого 2009 року №1030-VІ «Про обрання суддів» обраний на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково.
20 червня 2012 року до Вищого господарського суду України через Рівненський апеляційний господарський суд надійшла касаційна скарга Хмельницької міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2012 року у справі №20/5025/2131/11, яка передана судді ВГСУ ОСОБА_7 для вирішення питання про прийняття її до провадження.
Ухвалою від 25 червня 2012 року колегією суддів Вищого господарського суду України під головуванням судді ОСОБА_7, за участю суддів Прокопанич Г.К., Хрипуна О.О. касаційна скарга Хмельницької міської ради повернута у зв'язку з недотриманням вимог розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме п.4 ч.1 ст.111-3 ГПК України, з посиланням на те, що особа, яка подала касаційну скаргу не додала до неї документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.
Вказана ухвала мотивована тим, що згідно з положеннями п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15 (яка на даний час зберігає чинність відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року № 01-06/1625/2011), при перерахуванні судового збору з рахунку платника додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Зазначена вимога скаржником не дотримана, оскільки на звороті платіжного доручення від 04 травня 2012 року № 583 відсутній вищевказаний напис.
Хмельницька міська рада 06 липня 2012 року повторно звернулася до Вищого господарського суду України через Рівненський апеляційний господарський суд з касаційною скаргою № 02-15-1429 у справі № 20/5025/2131/11, а також із заявою про поновлення строку на подання касаційної скарги, про що свідчать відповідні відмітки на касаційній скарзі та заяві про поновлення строку для подання касаційної скарги у справі № 20/5025/2131/11. До Вищого господарського суду касаційна скарга та заява надійшли 14 серпня 2012 року.
Сервисы для юристов