ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2015 року м. Київ справа № 800/493/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії судді:
Олексієнка М.М. (доповідач),
Заїки М.М., Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,
при секретарі судового засідання Крапивці Л.А.,
з участю: позивача ОСОБА_6, представника відповідача Гриб В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про зобов'язання Комісію прийняти та розглянути заяву про рекомендування на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково,
встановив:
У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив зобов'язати Комісію прийняти та розглянути його заяву від 21 січня 2014 року про рекомендування на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
Посилався на безпідставне повернення заяви, оскільки вимоги, викладені в ній, у визначеному законом порядку не розглянуті, рішення не прийнято. Він не прибув на засідання Комісії з поважних причин, а саме тому, що перебував на лікарняному, про що повідомив відповідача належним чином.
У запереченні проти позову представник Комісії вказує на те, що позивачем не були дотримані вимоги законодавства щодо повідомлення про неможливість явки на засідання Комісії та про причину неявки. На засіданні, яке мало місце 24.09.2014 року, були рекомендовані судді на вакантні посади до Київського апеляційного адміністративного суду, вільних посад в теперішній час немає, тому заяву ОСОБА_6 разом з матеріалами повернуто заявнику.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. При цьому зазначив, що Комісія допустила протиправну бездіяльність при розгляді його заяви, тому її слід зобов'язати прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача позов не визнала з мотивів, викладених у запереченні.
Вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Розгляд питання про обрання на посаду судді визначається розділом ІV главою 3 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 - VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453 - VІ), Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 8 червня 2011 року № 1802/зп -11 (далі - Регламент).
Згідно положень зазначених у частині четвертій статті 74, статті 77 Закону № 2453-VІ, пунктах 3.3.3., 12.2.1., 12.2.7 Регламенту питання про рекомендування судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації вирішується Комісією з прийняттям відповідного рішення.
Як свідчать зібрані у справі докази, рішення по заяві ОСОБА_6 від 21 січня 2014 року (вхідний номер 18-696/14) Комісією не приймалося, що свідчить про недотримання вимог вище згаданих норм Закону.
Посилання представника відповідача на статтю 52 Закону № 2453- VІ., як на підставу до відмови в розгляді заяви, є помилковим, оскільки позивач, виходячи зі змісту звернення, просив перевести його до іншого суду, тобто давав згоду, і у випадку не явки на засідання, Комісія могла прийняти рішення з урахуванням відомостей, зазначених в документах, долучених до заяви.
На підставі наведених обставин та норм права, Комісія допустила протиправну бездіяльність, яка виразилася у не прийнятті рішення по заяві ОСОБА_6 про рекомендування його для обрання на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закон.
При обранні способу захисту порушеного права, суд, керуючись пунктом 2 частини першої статті 162 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії направлені на прийняття і розгляд заяви. Згідно положень зазначеної норми, у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Виходячи зі змісту статей 74 - 80 Закону № 2453- VІ, Комісія при вирішенні питання про рекомендування судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації, наділена дискреційними повноваженнями, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Комісію з дотриманням вимоги, передбачених вище згаданими нормами Закону та встановлених обставин, прийняти і розглянути заяву ОСОБА_6 від 21 січня 2014 року щодо рекомендування його для обрання на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
На підставі наведеного, керуючись статтями 159- 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити.
Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти та розглянути заяву ОСОБА_6 від 21 січня 2014 року (вхідний норма 18-696/14 щодо рекомендування його на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково в порядку встановленому законом.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Сервисы для юристов