ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/300/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.
Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
Мороз Л.Л.,
при секретарі Кальненко О.І.,
за участю за участю ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 та зобов'язання здійснити перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно суддів,
в с т а н о в и л а:
20.08.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 в частині повернення ухвалою від 04.08.2015 року його заяви від 29.07.2015 року відносно дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснити перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно вказаних вище суддів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначив, що 29.07.2015 року він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою, у якій виклав порушення, визначені статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допущені суддями Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час ухвалення ними 14.07.2015 року постанови у справі № 826/2558/15 за його позовом до Генеральної прокуратури України про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказав, що предметом зазначеного звернення були саме дії суддів в частині незазначення в судовому рішенні мотивів відхилення ключових аргументів позивача по суті спору, умисне або у зв'язку із очевидною необережністю допущення суддями порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не порушення ними норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи. Натомість, ухвалою члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 від 04.08.2015 року (реєстраційний № 8вк-5874/15) заяву ОСОБА_4 щодо дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. було повернуто з тих підстав, що доводи заявника стосуються оскарження судового рішення, а тому можуть бути перевірні лише судом вищої інстанції у встановленому законом порядку.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач просить позов задовольнити.
Заслухавши учасників судового процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
29.07.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою, у якій виклав порушення, визначені статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допущені, на його думку, суддями Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час ухвалення ними 14.07.2015 року постанови у справі № 826/2558/15 за його позовом до Генеральної прокуратури України про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У заяві ОСОБА_4 зазначав, що під час апеляційного розгляду даної справи судом не були взяті до уваги доводи позивача на підтвердження заявленого ним позову, що свідчить, на його думку, про невмотивованість постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 року, яка не забезпечує стандарти, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), що, в свою чергу, вказує на умисне або у зв'язку із очевидною необережністю, допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути можливість притягнення суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 постановлено ухвалу від 04.08.2015 року (реєстраційний № 8вк-5874/15), якою заяву ОСОБА_4 щодо дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. було повернуто із посиланням, зокрема, на пункт 5 частини 6 статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ухвала вмотивована тим, що оскільки доводи звернення ОСОБА_4 фактично зводяться до оскарження судового рішення, тому можуть бути перевірні лише судом вищої інстанції у встановленому законом порядку, а не шляхом притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача надав письмові пояснення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із клопотанням про передачу справи за підсудністю до іншого суду, яке залишено судом без задоволення.
Строк розгляду справи було продовжено судом в порядку частини 4 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно із частиною 2 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.
Сервисы для юристов