ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року
м. Київ
справа № 903/497/24
адміністративне провадження № К/990/52736/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білоуса О.В.,
суддів Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Волинської обласної прокуратури на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025 року (головуючий суддя Смокович В.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді Хобор Р.Б., Шавель Р.М.) у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2024 року Заступник керівника Волинської обласної прокуратури (далі Волинська обласна прокуратура) в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» (далі ТОВ «Імперія Азарту»), в якому просив: стягнути заборгованість з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 47601000 грн, а також за невиконання грошового зобов`язання за законом інфляційні втрати у сумі 1534629,59 грн, 3% річних у сумі 1532382,33 грн, що разом становить 50668011,92 грн.
Підставою для звернення до суду слугувало те, що відповідач в порушення вимог Закону України від 14 липня 2020 року №768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон №768-ІХ) не сплатив до спеціального фонду Державного бюджету України кошти на загальну суму 50668011,92 грн за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор. Таким чином, на переконання позивача, очевидним є порушення відповідачем майнових прав держави, що в свою чергу, підлягають судовому захисту, шляхом пред`явлення до ТОВ «Імперія Азарту» вимоги про стягнення коштів за нездійснену щорічну плату за провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, з нарахуванням на вказану заборгованість 3% річних.
Водночас, обґрунтовуючи підстави представництва прокуратурою інтересів держави в особі КРАІЛ, Волинська обласна прокуратура зауважила, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, та наявність необхідних повноважень, не вжито всі належні заходи для їх захисту. При цьому, за позицією прокурати, під невжиттям всіх належних заходів розуміється те, що КРАІЛ не зверталася до суду з відповідним позовом про стягнення з організатора азартних ігор заборгованості, яка виникла перед Державним бюджетом України.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 2 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2024 року та постановою Верховного Суду від 11 березня 2025 року закрито провадження у справі №903/497/24, оскільки спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 7 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2025 року, заяву Волинської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу відповідно до частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду,.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 6 жовтня 2025 року залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, позовну заяву на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернуто позивачу.
16 грудня 2025 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Волинської обласної прокуратури.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Волинської обласної прокуратури який діє в інтересах держави в особі Комісії регулювання азартних ігор та лотерей на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року, задоволено заяви суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Шарапи В.М. про самовідвід. Відведено зазначених суддів від участі у розгляді вказаної касаційної скарги Волинської обласної прокуратури.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2025 року скаргу Волинської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема позивач зазначає, що у даному випадку, оскаржувані рішення не відповідають зазначеним вимогам та ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням норм процесуального права, а саме статей 2, 5, 6, 53, 54, 72-74, 76, 90, 169, 242 КАС України, що у відповідності до статей 349, 353 КАС України, є підставою для їх скасування з направленням цієї справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано правові висновки про те, що прокурор уповноважений звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді в особі органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у відповідній сфері, у разі невиконання або неналежного виконання цим органом своїх повноважень, у тому числі з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, які викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 та постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі №926/14/19, від 1 червня 2021 року у справі №910/11956/20, від 22 листопада 2022 року у справі №920/839/20, від 25 січня 2023 року у справі №360/4159/21, від 10 січня 2024 року у справі №120/1829/23.
Водночас скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було враховано, що наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі КРАІЛ шляхом подання адміністративного позову ґрунтується на наступних обставинах:
наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «Імперія Азарту» всупереч вимогам Закону №768-ІХ не сплатило до спеціального фонду Державного бюджету України коштів у сумі 50668011,92 грн за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор;
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про таке порушення, не здійснював захисту інтересів держави.
Враховуючи викладене, скаржник вважає, що оскільки КРАІЛ не здійснювала заходів щодо звернення з позовом до суду з вимогою стягнути заборгованість з ТОВ «Імперія Азарту», прокурор набув повноважень на представництво держави у цих правовідносинах.
При цьому, тривале листування між прокурором та позивачем, а також між позивачем та відповідачем не може вважатися ефективним заходом правового захисту інтересів держави, з огляду на його без результативність.
Перед зверненням з позовом до суду органи прокуратури пересвідчилися в наявності факту порушень інтересів держави, переконалися в тому, що уповноваженому органу про наявність порушень відомо досить тривалий час та з`ясували, що належні заходи реагування уповноваженим органом самостійно не вживалися.
Сервисы для юристов