ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/10833/16
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Дмитраша В.М.,
відповідача - Воятівської О.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського управління публічного акціонерного товариства "Електро" (далі - Товариство)
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2015
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016
у справі № 819/1616/15 (876/10618/15)
за позовом Товариства
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Інспекція)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року Товариство звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 0003042201, згідно з яким платникові визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 346 985 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, у позові відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції підтримали правову позицію податкового органу про невідповідність витрат платника на виплату заробітної плати, на відрядження його працівників та на списання пального критерію документальної підтвердженості.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов.
Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що усі відображені у податковому обліку платника витрати понесені у рамках господарської діяльності останнього та підтверджені належними первинними обліковими документами; власне ж посилання судів на спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» є необґрунтованими, позаяк цей наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому не є обов'язковим для виконання.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки Тернопільського управління Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформленої актом від 12.05.2015 № 3339/22-01/00132291.
Перевіркою встановлено факт протиправного (на думку Інспекції) включення платником до складу витрат заробітної плати та інших виплат робітникам за виконані роботи з переоснащення електромереж, що були завершені у грудні 2012 року. Також Інспекція не визнала право платника на відображення у податковому обліку витрат на відрядження працівників з посиланням на недоведеність платником зв'язку цих витрат з господарською діяльністю Тернопільського управління Товариства.
Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що подані платником подорожні листи вантажних автомобілів не містять обов'язкових реквізитів та не дозволяють встановити виробничий характер використання пального, що було списано на підставі цих подорожніх листів.
Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За правилами пункту 138.1 статті 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Сервисы для юристов