Постанова ВАСУ від 08.05.2026 року у справі №460/23319/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року

м. Київ

справа № 460/23319/23

адміністративне провадження № К/990/42250/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року (суддя - Недашківська К.М.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Запотічний І.І., Хобор Р.Б.)

у справі № 460/23319/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій.

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 лютого 2023 року по 30 вересня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 лютого 2023 року по 30 вересня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач безпідставно не виплачує йому додаткову винагороду з урахуванням змін до Постанови № 168, які набрали законної сили з 01 лютого 2023 року, посилаючись на те, що позивач не брав участі в бойових діях і не був направлений на охорону об`єктів критичної інфраструктури. Однак, як зазначає позивач, ненарахування та невиплата додаткової винагороди є порушенням фундаментальних, конституційних принципів, якими встановлено, що права особи та саме їх об`єм визначається виключно на підставі законів України.

3. Позивач вказує на те, що Постанова № 168 не передбачає жодних виключень для позбавлення військовослужбовця додаткової винагороди, яка підлягає виплаті під час проходження військової служби у період дії воєнного стану. Водночас, відповідно до пункту 1 цієї постанови для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту на період дії воєнного стану у розмірі 30 000 грн необхідно встановити такі обставини, як: перебування на військовій службі у період дії воєнного стану; перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Державної спеціальної служби транспорту. Оскільки він є військовослужбовцем Державної спеціальної служби транспорту, проходить військову службу у період дії воєнного стану, то за ним зберігається право на додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, яка не була нарахована та виплачена відповідачем.

4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, відмовлено в задоволенні позову.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача - адвокат Мандрик В.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2026 року для розгляду справи № 460/23319/23 (провадження № К/990/42250/24) визначено колегію суддів у складі: Білак М.В. (головуюча суддя), судді Жук А.В., Мацедонська В.Е.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 15 липня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 2 відділення охорони 5 взводу охорони 5 роти охорони 2 батальйону охорони, що підтверджується записами у військовому квитку та довідкою за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 серпня 2023 року № 5046.

9. У відповідь на адвокатський запит військова частина НОМЕР_1 у листі від 15 вересня 2023 року повідомила, що за період служби по 31 січня 2023 року здійснювалось нарахування та виплата ОСОБА_1 додаткової грошової допомоги у розмірі 30 000 грн відповідно до вимог Постанови № 168 та наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Отже, з урахуванням внесених до Постанови №168 змін, що набрали законної сили з 01 лютого 2023 року, оскільки ОСОБА_1 участі в бойових діях не приймав, на охорону об`єктів критичної інфраструктури не направлявся у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою №168.