ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 300/5010/24
адміністративне провадження № К/990/17885/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року (ухвалену у складі: головуючого судді Пліша М. А., суддів Курильця А. Р., Мікули О. І.) у справі №300/5010/24
УСТАНОВИВ:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській (далі - ГУ ДПС, податковий орган), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №005800/0706 та №005801/0706 від 01 березня 2024 року.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наполягав на протиправності висновків акту фактичної перевірки та податкових повідомлень-рішень, а також на допущені відповідачем, на його переконання, процедурні порушення призначення та проведення контрольного заходу.
ІІ. Рішення судів першої, апеляційної інстанцій.
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
3.1. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на свій розсуд зробив висновки про відсутність документів на товар та здійснив опис товару, який позивачу не належав, бо він пробував розпочати підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому за вказаною адресою є декілька торгових місць, одне з яких він орендував, при цьому крім нього за вказаною адресою були і інші суб`єкти господарської діяльності, а місце розміщення його торгового місця вказував адміністратор.
При цьому, як на підставу для задоволення позову суд указав ту обставину, що податковим органом під час перевірки не встановлено факту, що ОСОБА_2 є найманим працівником ФОП ОСОБА_1 та працює на посаді касира в місці здійснення ним підприємницької діяльності. Надана перевіряючими під час контрольної розрахункової операції з придбання адаптеру живлення «Apple» за ціною 599,00 грн видаткова накладна від 04.02.2024 №14327 містить відомості лише про постачальника «ІНФОРМАЦІЯ_1» без жодної персоніфікації продавця, тому суд уважав, що результат проведення контрольної розрахункової операції не містить доказової інформативності про приналежність товару позивачу, як фізичній особі-підприємцю, що на час перевірки здійснював на даному об`єкті свою підприємницьку діяльність.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС - задоволено.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 300/5010/24 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
4.1. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено жодними доказами укладення договорів оренди з іншими суб`єктами господарювання за вказаною адресою та доказів здійснення ними підприємницької діяльності з видом діяльності, аналогічним основному виду діяльності ФОП ОСОБА_1 , а саме: 4741. Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, в т. ч. і ОСОБА_2 .
4.2. Окрім того, суд першої інстанції неправильно вказав, як підставу для задоволення позову ту обставину, що податковим органом не надано суду жодних доказів, що позивачем, як орендарем відділу магазину за адресою АДРЕСА_1 , або ж орендодавцем цього відділу магазину, подавалися повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, оскільки подання таких повідомлень взагалі не стосуються встановлених під час проведення фактичної перевірки порушень.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Позивач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1. Позивач у касаційній скарзі зазначив підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5.2. Спершу позивач наголошує, що документів позивача за адресою відділу магазину на момент перевірки не могло бути за його відсутності. Виконати вимоги п. 85.2 ст. 85 ПК України позивач не міг, оскільки про фактичну перевірку не знав, що об`єктивно унеможливлювало подання документів до перевірки, запитів щодо надання документів не отримував, отже, існували об`єктивні обставини, які унеможливили подання позивачем документів до перевірки, що виключає наявність підстав для притягнення до відповідальності за п.121.1 ст. 121 ПК України.
5.3. Скаржник уважає, що висновок апеляційного суду про законність призначення та проведення перевірки, у тому числі щодо застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, не узгоджується із позицією, що висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23.
5.3. Платник податків звертає увагу, що посадові особи відповідача:
Сервисы для юристов