ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/59669/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,
секретар судового засідання Луцак А.В.,
за участю: представника відповідача Килівника Р.С.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2014 року та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року
у справі №826/11594/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (далі - ТОВ «Транс-Сервіс-1») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зі складання акта «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року» від 25 червня 2014 року (далі - акт перевірки) та зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012», результати якої оформлені актом перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, позов задоволено.
Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зі складання акта «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року» від 25 червня 2014 року.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012», результати якої оформлені актом «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року» від 25 червня 2014 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Транс-Сервіс-1» повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представника відповідача, суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 липня 2014 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області за результатами позапланової виїзної документальної перевірки складено акт №218/22-01/32602104 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2014 року» (далі - акт №218/22-01/32602104), згідно з яким завищено податковий кредит по господарським операціям між ТОВ «Транс-Сервіс-1» та ТОВ «Продмаркет 2012».
Даний висновок податкового органу зроблено на підставі акта Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продмаркет 2012» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року» від 25 червня 2014 року, який складений після державної реєстрації припинення ТОВ «Продмаркет 2012».
Позивач, будучи контрагентом ТОВ «Продмаркет 2012», не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю доводів, викладених в акті перевірки, щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2014 року, вважаючи акт таким, що порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у перевіряючих правових підстав для проведення перевірки та вважав протиправними дії відповідача щодо внесення інформації, відображеної в акті перевірки, до ІС «Податковий блок».
Колегія суддів суду касаційної скарги, з урахуванням норм чинного законодавства, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій частково, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та визначення понять «позивач» та «адміністративний позов», наведених у статті 3 даного Кодексу, випливає, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Лише в такому разі позовні вимоги можуть бути задоволені.
Акт перевірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України.
Сервисы для юристов