ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/42295/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року
у справі №816/713/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
до Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, яким просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000022204 від 03 лютого 2014року та № 0000012204 від 03 лютого 2014 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі №816/713/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін, належних чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, справу розглянуто в порядку письмового провадження, що передбачено пунктом 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 січня 2014 року митницею проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", за результатами якої складено акт від 16 січня 2014 року №0001/16-31-22-04-08/05763814.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідно до вказаного вище зовнішньоекономічного договору № 15 від 18 листопада 2011 року та доповнень до нього 14 серпня 2012 року позивачем здійснено ввезення на митну територію України товарів "Кип'ятильник електричний безперервної дії для пасажирських вагонів КНДЭ.0000.000 тип 2, 140В-35 шт." та "Розетка закрита Р3-8Б-У150В-70 шт. в металевому корпусі. Номан. струм 6А. Номін. напруга 50В. Призначена для приєднання переносних споживачів електроенергії на пасажирських вагонах" зі звільненням від сплати імпортного мита на підставі сертифікату походження товару форми СТ-1 від 01 серпня 2012 року № RUUA 2130000155 (бланк 1659962), виданого Хімкінською торгово-промисловою палатою, Російська Федерація. Митне оформлення товарів здійснено із звільненням від оподаткування ввізним митом, як товарів, що ввозяться згідно з міжурядовою Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, у розмірі 33975 грн. 07 коп.
З метою перевірки відомостей Полтавською митницею тричі направлялися запити до Хімкінської торгово-промислової палати (Російська Федерація) з проханням повідомити додаткові та уточнюючі відомості. Станом на 08 жовтня 2013 року на листи Полтавської митниці Міндоходів стосовно запитуваного сертифікату від компетентних органів країни походження товару відповідь не отримана.
Згідно п. 9.3 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, Полтавською митницею Міндоходів сертифікат форми СТ-1 від 01 серпня 2012 року №RUUA 2130000155 (бланк 1659962) не визнано дійсним, про що ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" проінформовано листом Полтавської митниці Міндоходів від 08 жовтня 2013 року № 03/1/09-1999.
03 лютого 2014 року на підставі акту перевірки 16 січня 2014 року № 0001/16-31-22-04-08/05763814 митним органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022204, яким ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість"на загальну суму 16987 грн. 53 коп., у тому числі: за основним платежем - 6795 грн. 01 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10192 грн. 52 коп.; та податкове повідомлення-рішення № 0000012204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "мито на товари" на загальну суму 84937 грн. 68 коп., у тому числі: за основним платежем - 33975 грн. 07 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 50962 грн. 61 коп.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно частин 1, 2 статті 36 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (чинного на час виникнення спірних правовідносин), країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Відповідно частини 7 статті 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Сервисы для юристов