ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2016 року К/800/44842/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Кошіля В.В.
Островича С.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття додаткового рішення до постанови Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015
у справі № 804/2180/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Надія») звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0006352205.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України 19.11.2015 касаційну скаргу ТОВ «Надія» задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №0006352205.
До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання ТОВ «Надія» про прийняття додаткової постанови щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №804/2180/15.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, зокрема, у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При цьому згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України 19.11.2015 прийнято рішення про задоволення позову ТОВ «Надія», то необхідно вирішити питання про розподіл судового збору, сплаченого позивачем у необхідному розмірі за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Станом на день подання позовної заяви діяла редакція Закону України «Про судовий збір», яка передбачала ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, у такому розмірі: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.
Загальна сума майнових вимог позивача за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.11.2014 №0006352205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 756486,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 378243,22 грн., становить 1134729,63 грн.
Сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання даного адміністративного позову до суду першої інстанції, складала 4872,00 грн.
Разом з тим, згідно платіжного доручення від 27.01.2015 №9 ТОВ «Надія» сплачено було 10 відсотків розміру ставки судового збору у розмірі 487,20 грн., як це було передбачено частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла на час звернення позивача до адміністративного суду з адміністративним позовом).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що набрала чинності на час подання позивачем апеляційної скарги в даній справі) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, встановлена у такому розмірі: 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат), а за подання касаційної скарги - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи вищезазначене та суму податкового зобов'язання, визначену спірним податковим повідомленням - рішенням (1134729,63 грн.), за перегляд справи в суді апеляційної інстанції позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2436,00 грн., виходячи з розрахунку (4 розміру мінімальної заробітної плати встановленого на день подання позовної заяви 4872,00 грн.*50% за подання апеляційної скарги).
Так, за подання апеляційної скарги платіжним дорученням від 30.07.2015 №108 ТОВ «Надія» сплачено судовий збір у розмірі 2436,00 грн.
Також, враховуючи вищезазначене та суму податкового зобов'язання, визначену спірним податковим повідомленням - рішенням (1134729,63 грн.), за перегляд справи в суді касаційної інстанції позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 5846,40 грн., виходячи з розрахунку (4 розміру мінімальної заробітної плати встановленого на день подання позовної заяви 4872,00 грн.*120% за подання касаційної скарги).
Сервисы для юристов