ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 821/315/18
адміністративне провадження № К/9901/61242/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Бившева Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року (Суддя: Дубровна В.А.),
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (Судді: Ступакова І.Г., Бітов А.І., Лук`янчук О.В.),
у справі № 821/315/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійський Союз»
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійський Союз» (далі - позивач, ТОВ «Таврійський Союз») звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.02.2018 року № 0000401422, № 0000411422, №0000421422, якими позивачеві збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток і з податку на додану вартість, а також зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2017 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення - рішення від 02.02.2018 року №0000031202, яким зменшено бюджетне відшкодування за жовтень 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки податкового органу про порушення товариством підпункту «б» пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при реалізації відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві та здійснювались за ставкою 0% є безпідставними, бо металобрухт не є продукцією виробництва, а є зворотним відходом, він не має собівартості, та оцінюється за ціною його можливої реалізації. У зв`язку з цим, одержані у результаті технологічного процесу виробництва відходи у вигляді металобрухту, відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України та постанови КМУ від 25.03.2015 р. №136, були реалізовані позивачем за 0% ПДВ. Також, позивач не погоджується з висновком відповідача, зафіксованим атом перевірки щодо не збільшення ТОВ «Таврійський Союз» в декларації з податку на прибуток за 2015 рік фінансового результату до оподаткування на суму 496 790 грн., яка включена підприємством до складу інших операційних витрат внаслідок її списання, як дебіторської заборгованості, та зазначає, що в розумінні абзацу а) пп.14.1.11. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю, незалежно від того, чи здійснювалися заходи щодо її стягнення (т. 1 а.с. 5-10).
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року позов задоволено (т. 7 а.с. 41-49, 116-122).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність прийняття відповідачем вищенаведених податкових повідомлень-рішень, оскільки: 1) загальний строк позовної давності з моменту закінчення строку дії договору по контрагенту ПП «Таврія» сплив, що підтверджує правомірність визнання позивачем такої суми дебіторської заборгованості, як безнадійної (в розмірі 496 790 грн, шляхом включення до рядка 2180 «Інші операційні витрати» (рахунок 949 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати») у розумінні вимог п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України та узгоджується з приписами п.11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та свідчить про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018р. №0000401422); 2) також суди дійшли висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2018 року №0000411422 та №0000421422, оскільки одержані у результаті технологічного процесу виробництва відходи у вигляді металобрухту, відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України та постанови КМУ від 25.03.2015 р. №136 правомірно були реалізовані позивачем за 0%. При цьому з матеріалів справи суди встановили, що ТОВ «Таврійський Союз» декларувало податковий кредит за операціями з придбання метало сировини (жесті та міді), яка повністю використовувалася для виготовлення основної продукції і по завершенню виробничого циклу товариство здійснювало продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту. Водночас матеріали справи не містять відомостей про те, що ТОВ «Таврійський Союз» здійснювало продаж саме сировини, а не відходів, які утворилися у процесі переробки сировини і про вказану обставину відповідач не вказував під час розгляду справи.
До того ж, враховуючи відсутність порушення позивачем вимог пп. «б» п.198.5 ст.198, а також п. 201.1 статті 200 ПК України, суди дійшли висновку про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.02.2018 року №0000031202, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року(т. 7 а.с. 41-49, 116-122).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок зафіксованих актом перевірки порушень.
Зокрема, за доводами скаржника, судами не враховано, що: 1) заборгованість за відвантажений та неоплачений товар, за якою минув термін позовної давності, належатиме до безнадійної, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків. Однак, позивачем не надано до перевірки будь-яких документів, які б свідчили про вжиття ним з 01.01.2013 р. заходів щодо стягнення боргу з ПП «Таврія», що доводить порушення позивачем вимог пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України в правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018 року №0000401422. 2) Крім цього, в порушення вимог пп. «б» п.198.5 ст.198, а також п. 201.1 статті 200 ПК України ТОВ «Таврійський Союз» не нараховувало податкові зобов`язання під час проведення операцій з постачання відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві та не склало і не зареєструвало в ЄРПН зведені податкові накладні на суму 334 995 грн, що за доводами відповідача призвело до заниження ПДВ в сумі 122 187 грн, а також завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації) за вересень 2017 року в сумі 122 808 грн (пп. 200-1.3 статті 200 ПК України) (по епізоду щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень №0000411422, №000042142). До того ж, скаржник посилався на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.02.2018 року №0000031202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2017 року, з огляду на вищенаведені порушення позивачем вимог пп. «б» п.198.5 ст.198, а також п. 201.1 статті 200 ПК України.
На підставі викладеного, відповідач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 7 а.с. 137-144).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійський Союз» (код ЄДРПОУ 35469058) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, а також з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, відповідачем складено акт перевірки від 11.01.2018 р. № 7/21-22-14-01/35469058 з висновками про порушення позивачем:
- пп.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.п.139.2.1.п.139.2 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 89 422,00 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89 422,00 грн;
Сервисы для юристов