ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/35263/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., при секретарі: Корецькому І.О.,
розглянувши у судовому засідання
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби України
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2012
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013
у справі № 0870/559/12 Запорізького окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Торговий дім «Техенергоснаб»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ)
за участю Прокурора Запорізької області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.08.2011: № 0001742302 у повному обсязі та № 0001752302 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 998856,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 189180,50 грн.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток, ПДВ згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.08.2011 № 3225/23-34407294. Відповідно до цих висновків позивач порушив норми пункту 1.32 ст.1, пункту 4.1 ст.4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункт 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: 1) занижено валовий доход на загальну суму 191,00 грн. у податковому обліку за півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, І квартал 2011 року, а саме: 4,00 грн., які були відображені у податковій декларації за І квартал 2008 року, однак не були включені до складу валового доходу наростаючим підсумком у податкових декларацій за півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік; 187,40 грн. - не включення доходу по відсоткам банку; 2) завищено валові витрати на загальну суму 3995425,03 грн. у податковому обліку за півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал, півріччя, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, за І квартал 2011 року, а саме: а) на 3856889,03 грн. - за безтоварними операціями (нікчемними правочинами) з поставки товарів від ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер Грідс»; б) на 138536,00 грн. - за безтоварними операціями з поставки від СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 транспортних послуг, реальність яких не підтверджена товарно-транспортними накладними. Висновок про нікчемність правочинів з поставки позивачу від ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер Грідс» товарів обґрунтована посиланням на ознаки фіктивності цих постачальників, як-то: відсутність цих юридичних осіб за місцезнаходженням, відсутність у них основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, за висновком акту перевірки позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 779389,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад 2009 року, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, а саме: 1) 128129,0 грн. - за операціями з поставки від ПП «Дніпро ВКМ» та ТОВ «БК «Максвелл» товарів, які не мали реального характеру з огляду на відсутність останніх за місцезнаходженням, не виконання ними податкового обов'язку з декларування податкових зобов'язань, відсутність у позивача документів на підтвердження реального переміщення (перевезення) товарів; 2) 651260,00 грн. - за безтоварними операціями (нікчемними правочинами) з поставки товару від ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер Грідс». У результаті вказаних порушень позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 998904,80 грн. у податковому обліку за півріччя, 3 квартали 2008 року, 2008 рік, за півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал, півріччя, 3 квартали 2010 року, 2010 рік, за І квартал 2011 року та ПДВ на загальну суму 779389,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад 2009 року, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.
За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.08.2011: № 0001742302 - про збільшення податкового зобов'язання із ПДВ у сумі 779389,00 грн. основним платежем та 160370,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001752302 - про збільшення податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 998904,00 грн. за основним платежем та 189192,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (оскаржується позивачем у частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 998856,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 189180,50 грн.).
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу від ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер Грідс», ПП «Дніпро ВКМ» та ТОВ «БК «Максвелл» товарів та від СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 транспортних послуг, від імені вказаних постачальників на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні; між позивачем, з одного боку, СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6, з другого, підписані акти надання послуг та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких позивач задекларував суми валових витрат та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на прибуток, податку на додану вартість за вище вказані податкові періоди.
Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 квітня 2011 року, за винятком деяких положень, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року з тих же підстав) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, в тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні товару (послуг).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що операції з поставки позивачу від ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер Грідс», ПП «Дніпро ВКМ» та ТОВ «БК «Максвелл» товарів (спирт медичний етиловий, клей, герметик, фарба, розчинник, електрообладнання (трансформатор, електрорубильник, лампи, кабель, автоматичний виключатель тощо) та від СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 транспортних послуг мали місце. Такий висновок суди зробили, посилаючись на приєднані до справи копії рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, актів надання послуг, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківських виписок по рахунку позивача, карток складського обліку, в яких відображено оприбуткування товарів.
Сервисы для юристов