Постанова ВАСУ від 05.08.2026 року у справі №520/3107/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 520/3107/26

адміністративне провадження № К/990/23727/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026, постановлену суддею Бідоньком А. В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026, ухвалену колегією суддів у складі Спаскіна О. А., Присяжнюк О. В., Любчич Л. В., у справі № 520/3107/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного бюро розслідувань, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби у податковій міліції в період з 05.03.2007 по 03.04.2017;

- зобов`язати Державне бюро розслідувань зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, період служби у податковій міліції з 05.03.2007 по 03.04.2017.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 19.03.2026 Харківський окружний адміністративний суд у порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишив позовну заяву без руху, оскільки після відкриття провадження у справі суд встановив, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку звернення до суду та не подавав заяву про поновлення такого строку.

Суд першої інстанції встановив, що до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Суд першої інстанції встановив, що позивач був ознайомлений із наказом про звільнення 31.10.2025, у якому, зокрема, зазначено обчислений Державним бюро розслідувань стаж його служби. Оскільки з позовом щодо правильності визначення такого стажу позивач звернувся лише 16.02.2026, суд дійшов висновку про пропуск установленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

У зв`язку з цим позивачу було надано строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та наданням доказів, що підтверджують поважність причин пропуску цього строку.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин його пропуску зазначив, що протягом установленого тримісячного строку звертався до відповідача із запитами про надання інформації та копій документів, тобто вчиняв активні дії, спрямовані на захист своїх прав та законних інтересів. Наголосив, що після отримання відповіді на запит невідкладно звернувся до суду з цим позовом.

Крім того, позивач послався на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким частину першу статті 233 КЗпП України визнано такою, що не відповідає Конституції України, а тому, на його переконання, передбачений цією нормою тримісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2026, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026, визнав неповажними підстави, вказані у заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду, відмовив у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду та залишив позовну заяву без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звернення щодо отримання доказів та інформації не змінює час початку перебігу строку звернення з цим позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти із значним запізненням, виявляючи тривалий час байдужість до своїх прав.

Крім того, відхилено покликання позивача на рішення Конституційного суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії в часі та не поширюється на правовідносини, які виникли до дня його ухвалення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що матеріали справи не містять доказів вручення йому в день звільнення копії відповідного наказу, письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, а також проведення з ним остаточного розрахунку.

З огляду на відсутність таких доказів позивач стверджує, що перебіг установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду не розпочався.

Крім того, позивач наполягає, що вчиняв активні дії, спрямовані на захист своїх прав, зокрема звертався до відповідача із запитами про надання необхідної інформації та документів, у зв`язку із чим вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.