ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05 серпня 2026 року
справа № 240/11276/25
адміністративне провадження № К/990/34515/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Ханової Р. Ф.,
суддів: Бившевої Л. І., Юрченко В. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року (судді: Полотнянко Ю. П., Смілянець Е. С., Драчук Т. О.)
у справі №240/11276/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними, скасування рішень та вимог, -
УСТАНОВИВ :
Рух справи
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі) із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- рішення від 10 грудня 2024 року №0285442406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску по платежу «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» (код платежу 71040000) в сумі 3 657,60 грн;
- рішення від 10 грудня 2024 року №0285452406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску по платежу «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» (код платежу 71040000) в сумі 143 780,17 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 грудня 2024 року №0285462406 по платежу «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» (код платежу 71040000) в сумі 287 560,34 грн.
У подальшому позивач змінив предмет позову, просив доповнити позовні вимоги, зокрема: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області від 05 лютого 2025 року №Ф - 12445-13 та визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області від 14 квітня 2025 року №Ф - 12445-13.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2025 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0285442406, №0285452406 від 10 грудня 2024 року та вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області №0285462406 від 10 грудня 2024 року, від 05 лютого 2025 року №Ф - 12445-13 та від 14 квітня 2025 року №Ф - 12445-13.
Суд першої інстанції виходив із того, що хоча контролюючий орган формально дотримався вимог Податкового кодексу України щодо направлення позивачу наказу про проведення перевірки, повідомлення про її проведення та інших документів за податковою адресою, однак через проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації він об`єктивно не був обізнаний про проведення перевірки та був позбавлений можливості надати первинні документи, пояснення і заперечення до прийняття оскаржуваних рішень.
Суд зазначив, що такі обставини вплинули на правильність висновків перевірки, оскільки спірні рішення були прийняті за відсутності дослідження первинних документів, які позивач подав під час судового розгляду. Враховуючи право платника податків подавати докази на стадії судового розгляду, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків перевірки та протиправність прийнятих на їх підставі рішень і вимоги, у зв`язку з чим позов задовольнив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд 02 липня 2026 року задовольнив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, ухвалив нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що контролюючий орган дотримався встановленого Податковим кодексом України порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, належним чином повідомив позивача про її проведення та надіслав усі документи за його податковою адресою, а їх повернення із відміткою про закінчення строку зберігання не свідчить про порушення процедури повідомлення.
Суд зазначив, що проходження позивачем військової служби не змінює встановленого законом порядку вручення податкових документів і не звільняє його від обов`язку забезпечити отримання кореспонденції за податковою адресою. Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, не встановивши жодних процедурних порушень з боку контролюючого органу та не перевіривши по суті правильність визначення грошових зобов`язань, безпідставно визнав спірні рішення протиправними, виходячи лише з припущення, що первинні документи, подані позивачем уже під час судового розгляду, могли б вплинути на висновки перевірки. З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень контролюючого органу.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 22 липня 2026 року звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року, справу №240/11276/25 витребував з суду першої інстанції.
Сервисы для юристов