Постанова ВАСУ від 05.08.2026 року у справі №120/4140/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 120/4140/25

адміністративне провадження № К/990/10700/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2025, ухвалене суддею Віятик Н. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026, ухвалену колегією суддів у складі Сторчака В. Ю., Матохнюка Д. Б., Граб Л. С., у справі № 120/4140/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.08.2016; щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без врахування періоду попередньої служби 9 календарних років; щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення (10 років служби), грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2016 роки та матеріальної грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік без врахування при їх обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації грошового забезпечення.

Позивач також вважав, що він набув право на виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Крім того позивач вказував, що він набув право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належного грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026, позов задовольнив частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.08.2016;

- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 18.08.2016 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправними дії відповідача щодо виплати позивачеві грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2016 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2016 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться їх розрахунок, індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні вимог щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування періоду попередньої служби 9 календарних років та нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 по дату фактичної виплати було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, суди попередніх інстанцій зазначили, що у разі повторного звільнення така допомога виплачується лише за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу.

Попередній період служби враховується лише як виняток, зокрема у випадку, якщо під час попереднього звільнення особа не набула права на отримання одноразової грошової допомоги. Водночас суди встановили, що під час попереднього звільнення позивач таке право набув, оскільки йому належала до виплати допомога у розмірі п`ятимісячного грошового забезпечення. За таких обставин відповідач правомірно не врахував попередні 9 календарних років служби при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.

Підставою для відмови у задоволенні вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є те, що обов`язковими умовами для такої компенсації є порушення строків виплати вже нарахованого доходу та фактична виплата такого доходу.

У цій справі суми грошового забезпечення, на які позивач просить нарахувати компенсацію, ще не були нараховані та виплачені. Отже, вимоги про компенсацію є передчасними, спрямованими на майбутнє, а тому не підлягають задоволенню.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:

Позивач проходив військову службу в період з 05.08.1983 по 01.04.1993 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.03.1993 № 75 його було звільнено в запас по статті 59 пункт « 3» (за власним бажанням) та виключено зі списків особового складу.

У період з 17.08.2015 по 18.08.2016 позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.08.2016 № 74 позивача, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.07.2016 № 304 з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Зобов`язано виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за один повний календарний рік служби.