Постанова ВАСУ від 05.03.2026 року у справі №280/726/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року

м. Київ

справа № 280/726/20

адміністративні провадження № К/990/34330/24, № К/990/34342/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року (суддя: Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (судді: Чабаненко С.В., Білак С.В., Юрко І.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (далі - третя особа), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» №4200/к від 24 грудня 2019 року із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України №6/к від 02 січня 2020 року з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у запорізькій області;

- поновити позивача на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 03 січня 2020 року або перевести на рівнозначну посаду до державного органу, якому передаються повноваження та функції такого органу;

- стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 січня 2020 року до моменту фактичного поновлення на посаді або рівнозначній посаді.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржений наказ прийнятий відповідачем в порушення норм визначених частин 1 - 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яким передбачено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Під час звільнення позивачу не було надано жодної пропозиції щодо переведення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду з моменту повідомлення його про ліквідацію територіального органу та зміну в організації виробництва і праці до дати звільнення. Крім того, враховуючи положення постанов Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» та від 03 жовтня 2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», відбулася реорганізація, а не ліквідація, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

08 квітня 2016 року наказом № 1515/к Міністерства юстиції України від 07 квітня 2016 року ОСОБА_1 , було призначено на посаду заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіально о управління юстиції у Запорізькій області, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис №24 від 02 січня 2020 року.

23 жовтня 2019 року позивачу вручено попередження про наступне звільнення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870.

02 січня 2020 року наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2019 року № 4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02 січня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24 грудня 2019 року № 1079/07-12 «Про оголошення наказу про звільнення» із змінами відповідно до наказу від 02 січня 2020 року №1/07-12 позивачу оголошений наказ Міністерства юстиції України від 24 грудня 2019 року № 4200/к про звільнення з посади відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з припиненням державної служби.

ОСОБА_1 , не погодившись з наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2019 року №4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02 січня 2020 року, звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржений наказ прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи позивача про те, що фактично мала місце реорганізація Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, зазначаючи, що в розглядуваному випадку відбулася ліквідація державного органу як підстава припинення державної служби позивача.

Суди звернули увагу на те, що з набранням чинності з 25 вересня 2019 року Законом України №117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» процедура припинення державної служби зазнала істотних змін. Зокрема, у випадку ліквідації державного органу вже не передбачала обов`язку суб`єкта призначення відповідно до частини п`ятої статті 22, частини третьої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) вирішувати питання про можливість переведення державного службовця на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або пропонувати іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі.

Також суди відхилили посилання позивача на те, що ці відносини мають бути врегульовані й законодавством про працю, зазначивши, що Закон № 889-VIII не містить відповідних посилань, а відтак у цих відносинах застосовуються виключно приписи Закону № 889-VIII.

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.