ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/73291/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Державної податкової служби
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2012
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012
у справі № 0670/2710/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій Полісся»
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Державної податкової служби
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрій Полісся» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аграрій Полісся») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Житомирі Державної податкової служби) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.01.2012 №0000921601 та від 05.03.2012 №0002131601.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 №0002131601. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем не вчасно, з пропуском 90-денного терміну, були сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 363776,00 грн., визначені в уточнюючому розрахунку №8527 від 03.11.2008. За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2012 №0000921601 до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 181888,68 грн. За наслідками розгляду скарги рішенням Державної податкової служби в Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 №0000921601 було скасоване в частині застосування штрафної санкції у розмірі 109133,48 грн. та відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 №0002131601.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, порушив вимоги ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки адміністративно-господарські санкції, визначені вказаним податковим повідомленням-рішенням він міг застосувати лише протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Колегія суддів не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, оскільки відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 зазначеного Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Штрафні санкції, застосовані до платника податків за порушення податкового законодавства шляхом прийняття такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення, яке виходячи із вимог Податкового кодексу України є повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Кодексом, належать до податкових зобов'язань - зобов'язань платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, положення ст. 250 Господарського кодексу України до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, а отже відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.03.2012 №0002131601.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 24.01.2012 №0000921601 слід зазначити наступне.
Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Сервисы для юристов