Постанова ВАСУ від 04.02.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К-29978/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Міністерства фінансів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про перерахунок заробітної плати,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2010 року позивач звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначала, що в порушення вимог законодавства їй як судді Краснолиманського міського суду Донецької області не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата, у зв'язку з чим просила суд визнати неправомірними дії територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо не нарахування та несплати заробітної плати з грудня 2007 року по березень 2010 року, з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством у відповідний місяць року, та з 01 червня 2005 року по 01 січня 2006 року з розрахунку посадового окладу не меншому ніж 50% посадового окладу голови Верховного Суду України; стягнути заборгованість по заробітній платі з грудня 2007 року по березень 2010 року та з 01 червня 2005 року по 01 січня 2006 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 19 серпня 2009 року по березень 2010 року; зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області виплатити недоотриману заробітну плату з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 19 серпня 2009 року по березень 2010 року включно.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину в іншій редакції: «визнано неправомірною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо неприйняття заходів по повному фінансуванню заробітної плати судді Краснолиманського міського суду Донецької області ОСОБА_4 з 19 серпня 2009 року по 31 липня 2010 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких був встановлений законами України про державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді;

- зобов'язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України для територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь судців» для здійснення виплати судді Краснолиманського міського суду Донецької області ОСОБА_4 недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 31 липня 2010 року заробітної плати;

- зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області виділити Краснолиманському міському суду Донецької області додаткове фінансування з бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді Краснолиманського міського суду Донецької області ОСОБА_4 недоплаченої заробітної плати за період з 19 серпня 2009 року по 31 липня 2010 юку з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких був встановлений законами України про Державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді.

У касаційній скарзі Міністерство фінансів України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування зазначало, що судами не враховано те, що законами України про державний бюджет на відповідні роки видатки на фінансування заробітної плати суддів були передбачені не в повному обсязі. Відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, і фінансове забезпечення діяльності кожного суду несе головний розпорядник бюджетних коштів - Державна судова адміністрація України.

Позивач у касаційній скарзі просила скасувати судові рішення та ухвалити нове.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 15 лютого 1988 року працювала на посаді судді Краснолиманського міського суду Донецької області, рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Донецького апеляційного округу від 24 квітня 2003 року присвоєно другий кваліфікаційний клас судді, виплачується надбавка за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу.

Посадові оклади позивача з 01 січня 2006 року були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 та прив'язані до розміру мінімальної заробітної плати й встановлені на рівні 7,5 цих розмірів.

При цьому, після 01 січня 2006 року нарахування посадового окладу позивача здійснювалось з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року №1243, якою визначено, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плахи перерахунок не проводиться.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач мав право на отримання заробітної плати у відповідності зі статтею 44 Закону України «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» з часу набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року у справі №2/174, тобто з 19 серпня 2009 року, з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах доводів касаційних скарг колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Частиною другою статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Недотримання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.

30 червня 2005 року Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень прийняв постанову № 513 «Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України» та постанову № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», якими з 01 червня 2005 року підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України. Постановою Кабінету Міністрів України 30 червня 2005 року №514 установлено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Водночас, Кабінет Міністрів України не привів посадові оклади інших суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням підвищених посадових окладів Голови Конституційного Суду України та Голови Верховного Суду України.

Лише 03 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 865 «Про оплату праці суддів», якою затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Однак при цьому Кабінет Міністрів України не усунув порушення вимог частини другої статті 44 Закону України «Про статус суддів» і не привів оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення, одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, оскільки надав постанові «Про оплату праці суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 чинності не з 01 червня 2005 року, а з 01 січня 2006 року (пункт 5 постанови).