ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа №580/2998/24
адміністративне провадження № К/990/11723/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Бившева Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод»
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 (Суддя: Янківська В.П.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 (Судді: Вівдиченко Т.Р., Аліменко В.О., Ключкович В.Ю.),
у справі №580/2998/24
за адміністративним позовом Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод»
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2024 року Державне підприємство «Уманський лікеро-горілчаний завод» (далі - позивач, ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2023: №11022/23-00-07-02-01, №11023/23-00-07-02-01, №11025/23-00-07-02-01, №11026/23-00-07-02-01, №11027/23-00-07-02-01, №11028/23-00-07-02-01, №11029/23-00-07-02-01, №11030/23-00-07-02-01, №11031/23-00-07-02-01, №11032/23-00-07-02-01, №11034/23-00-07-02-01, №11035/23-00-07-02-01, №11036/23-00-07-02-01, від 06.03.2024 року №11029/23-00-07-02-01, якими позивачеві зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, визначено до сплати грошові зобов`язання з податку на прибуток, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також збільшено податок на додану вартість та застосовані штрафні санкції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, проведеної всупереч чинному законодавству, оскільки підпунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI був установлений мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18.03.2020 та до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тоді, як проведення податковим органом перевірки на підставі Постанови КМУ від 03.02.2021 року № 89 всупереч чинному та нескасованому мораторію на проведення перевірок є неправомірним, а встановлення обставин щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої прийняті податкові повідомлення-рішення є достатнім для висновку про їх протиправність, що також знайшло своє відображення в низці постанов Верховного Суду від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2021 у справі № 160/24072/21. Крім того, переходячи до по суті зафіксованих актом перевірки порушень, позивач зазначив на документальне підтвердження реальності господарських операцій з посиланням на те, що він не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами, зокрема ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест», ТОВ «Торнадо».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у задоволенні позову відмовлено (т. 11 а.с. 117-126).
Мотивуючи вказаний висновок, суди попередніх інстанцій посилались на відсутність порушень контролюючим органом порядку проведення перевірки, керуючись тим, що дійсно, на момент видання наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 19.11.2021 № 2460-п не завершилась дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок, передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу № 2755. Однак на час поновлення документальної планової виїзної перевірки станом на 15.08.2023 дія мораторію завершена, позаяк з 01.07.2023 р. постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінений на всій території України карантин (COVID-19).
До того ж, суд першої інстанції, встановивши відсутність порушення відповідачем порядку проведення перевірки не заперечував того, що у відповідності до постанови Верховного Суду від 04.06.2024 № 520/23110/21, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу № 2755 вже є сформованою та усталеною (але за умови проведення перевірки під час дії мораторію). При цьому за наслідками апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на постанови Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 640/18314/21, від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28.10.2022у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, оскільки за висновками суду, дані судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин та правовідносин у справах та в цих рішеннях відсутня обставина перенесення терміну проведення перевірки та проведення самої перевірки після закінчення дії карантину.
Крім цього, переходячи до суті зафіксованих актом перевірки порушень, суди дійшли висновку про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень, в тому числі з огляду на документальне не підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період, не надання суду доказів, що при веденні бухгалтерського обліку та звітності орендоване обладнання та майно було відображено позивачем в основних засобах, у зв`язку з чим суди погодились з висновками відповідача, що спірні витрати позивач мав віднести до складу загальновиробничих витрат.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку просив задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржником вказано підставами касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункт 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України щодо застосування якого відсутній висновок Верховного Суду у правовідносинах, коли наказ про призначення перевірки приймався під час дії мораторію, а перевірка проведена після його завершення (враховуючи перенесення терміну проведення перевірки).
За доводами скаржника, законодавець, шляхом внесення змін до ПК України доповнивши пунктом 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у відповідності до Закону України від 17.03.2020 року № 533-ІХ (зі змінами), запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. При цьому за доводами скаржника, судом апеляційної інстанції необґрунтовано не застосовано пункт 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України за умови, що призначена відносно позивача перевірка підпадає під дію мораторію, яке є істотним і доводить наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за її наслідками без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень, що в свою чергу відповідає висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі 140/607/22, від 28.06.2023 у справі № 160/7340/22, від 18.06.2024 у справі № 200/1769/22, від 07.11.2024 у справі № 320/277/22, від 13.11.2024 у справі № 320/38193/23.
Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, зауважено, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено зібрані у справі докази, що призвело до прийняття незаконного рішення. В наведеній підставі скаржник посилався на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки законності: 1) призначення документальної планової перевірки наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 19.11.2021 № 2460-п; 2) перенесення терміну такої перевірки (до дати отримання копій вилучених правоохоронними органами документів) на підставі наказу від 04 січня 2022 року № 1-п; 3) поновлення проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу від 10 серпня 2023 року № 1516-п; 4) продовження строку проведення перевірки на підставі наказу від 18 серпня 2023 року № 1588-п (т. 11 а.с. 165-168).
Тобто доводи касаційної скарги в межах визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень зводяться виключно до порушення відповідачем порядку призначення відносно позивача перевірки в період дію мораторію, що за доводами останнього є самостійною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без надання оцінки суті зафіксованими актом перевірки порушенням, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у цій справі з метою перевірки правильності ухвалення оскаржуваних судових рішень в межах вищенаведених доводів позивача відносно процедурних порушень перевірки, на які посилається скаржник
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, відповідач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що касаційна скарга не спростовує правильність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи, оскільки мораторій на здійснення документальних позапланових перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України діяв з 18.03.2020 і до 30.06.2023. Отже станом на час поновлення документальної планової виїзної перевірки (15.08.2023) дія мораторію завершена, оскільки з 01.07.2023 р. постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінений на всій території України карантин (COVID-19). Також відповідачем зауважено на правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на зафіксовані актом перевірки порушення (т. 11 а.с. 182-199).
Сервисы для юристов