ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2016 року м. Київ К/800/33463/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Острович С.Е.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція)
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015
у справі № 812/102/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" (далі - Товариство)
до Інспекції
та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Управління)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо несвоєчасної підготовки висновку для Управління про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 338 100 грн., а також про стягнення з Державного бюджету України на рахунок платника зазначеної суми.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 позов задоволено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з об'єктивної наявності у позивача переплати з податку на прибуток у вказаній сумі та з відсутності обставин, які відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК) виключають можливість повернення платникові надміру сплаченого грошового зобов'язання.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; з Державного бюджету України на користь Товариства стягнуто надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 338 100 грн.; в решті позову відмовлено. Постанову мотивовано тим, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо несвоєчасної підготовки висновку для Управління про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не сприяє відновленню порушеного права платника та не є правильним способом захисту; в іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Інспекція просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства, посилаючись на наявність у платника заборгованості зі сплати пені у сумі 0,07 грн., що в силу вимог статті 43 ПК виключає можливість повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року Товариством було задекларовано податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, у сумах 306 652 грн. та 197 677 грн., відповідно. Вказані суми були у визначений законом строк сплачені позивачем до бюджету. 18.06.2012 та 19.06.2012 позивачем були подані уточнюючі податкові декларації за вказані періоди, згідно з якими задекларовані грошові зобов'язання з податку на прибуток були зменшені на 133 390 грн. та на 224 710 грн., в результаті чого у Товариства утворилася переплата з даного виду податку в сумі 338 100 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Товариство неодноразово зверталося до податкового органу із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у вказаній сумі; втім
листом від 24.02.2015 № 397/10/28-05-20 Інспекція повідомила про відсутність підстав для повернення платникові зазначеної суми грошового зобов'язання, пославшись на наявність у Товариства податкового боргу по коду класифікації доходів бюджету 19010301; у листі від 17.03.2015 № 700/00/28-05-17 як на причину неможливості повернути платникові надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток відповідач послався на перебування основних фондів, електронних баз даних та документації Інспекції на непідконтрольній Україні території.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Досліджуючи стан розрахунків платника з бюджетом, суди встановили, що станом на 31.12.2014 у Товариства існувала заборгованості з екологічного податку в сумі 1,28 грн., на яку в автоматичому режимі було нараховано 0,07 грн. пені. 19.02.2015 позивач перерахував до бюджету 50 грн. на оплату зазначеного грошового зобов'язання, втім його погашення не було відображено в картці особового рахунку платника через некоректну роботу комп'ютерної програми.
Встановивши ці обставини, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про наявність у платника надміру сплаченого податку в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК, що підлягає поверненню платникові з бюджету.
У той же час алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано статтею 43 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок взаємодії).
Сервисы для юристов