ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2016 року м. Київ К/800/31526/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Моторний О.А., Пилипчук Н.Г.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція)
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2015
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015
у справі № 806/5035/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0001052200, за яким Товариству визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 186 528 грн., та податкового повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0001062200 про накладення на позивача 1700 грн. штрафних санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015, позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0001052200 визнано протиправним і скасовано в частині застосування до платника 182 901 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0001062200 - в частині накладення 1360 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.
Судові акти зі спору мотивовані тим, що:
відповідачем не доведено порушення платником правил оприбуткування готівки;
невиконання платником обов'язку з щоденного друку Z-звітів тягне застосування штрафної санкції у розмірі 340 грн. незалежно від кількості випадків такого нероздрукування;
позивач не підтвердив належними і допустимими доказами факт використання підзвітними особами виданої під звіт готівки на господарські потреби підприємства.
Посилаючись на невідповідність окремих висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги Інспекції, виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Інспекцією за наслідками проведення виїзної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, оформленої актом від 04.07.2014 № 1312/22-00/33446070. Перевіркою встановлено:
відшкодування платником підзвітним особам витрат на господарські потреби підприємства у загальній сумі 3626,66 грн. за відсутності належних підтверджувальних документів щодо понесення таких витрат;
несвоєчасне оприбуткування платником готівкових коштів у сумі 36580,20 грн. на підставі фіскального звітного чека. Викладений в акті перевірки зміст цього правопорушення полягає у тому, що 17.07.2013 позивачем фіскальний звітний чек не роздруковувався; у зв'язку з несправністю касового апарату запис у КОРО про оприбуткування готівки на вказану суму було зроблено бухгалтером підприємства 17.07.2013 на підставі електронного журналу за 17.07.2013; однак при цьому фахівцями сервісного центру не було виявлено недоліків у роботі РРО, докази несправності останнього відсутні;
незабезпечення виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та їх зберігання у КОРО у п'яти випадках.
Слід зазначити, що вирішення справи у частині позовних вимог щодо застосування до платника штрафу за порушення порядку відшкодування підзвітним особам витрат на господарські потреби підприємства не є предметом касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій зі спору.
В силу вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Невиконання наведеного припису Закону тягне застосування до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 4 частини першої статті 17 Закону).
Сервисы для юристов