ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року
м. Київ
справа № 580/774/24
адміністративне провадження № К/990/22518/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції справу № 580/774/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович,
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (суддя Руденко А.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючої судді Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.),
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому з уточненням позовних вимог просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній із 29.01.2020, під час обчислення позивачу в період із 17.08.2022 до 07.10.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 указаної постанови;
1.2. зобов`язати відповідача провести перерахунок та доплатити позивачу за період із 17.08.2022 до 07.10.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній із 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду й доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
2.1. Узявши до уваги, що позивач проходив службу у В/ч НОМЕР_1 із 17.08.2022 та наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.10.2023 № 284 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення із 07.10.2023, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач про виплату йому грошового забезпечення в неналежному, на його думку, розмірі повинен був дізнатися на час отримання такого грошового забезпечення за відповідний місяць. Відповідно з позовними вимогами щодо виплати грошового забезпечення за липень 2023 року позивач повинен був звернутися до 30.10.2023, за серпень 2023 року - до 30.11.2023, за вересень 2023 року - до 30.12.2023, за період із 01.10.2023 до 07.10.2023 (день звільнення) - до 07.01.2024.
2.2. Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду 15.01.2024, пропустив тримісячний строк відповідно до вимог статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України та частини другої статті 123 цього Кодексу.
3.1. Доводи, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, про те, що відповідач не повідомив його про виплачені суми в день звільнення, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними, оскільки грошове забезпечення позивача є щомісячною виплатою, а тому в будь-якому разі про порушення своїх прав, які полягають у виплаті такого грошового забезпечення в неналежному розмірі, за висновками судів, позивач мав можливість дізнатися, отримуючи вказану виплату у відповідному місяці.
3.2. Маючи сумніви щодо правильності визначення розміру грошового забезпечення за період із 17.08.2022 до 07.10.2023, позивач, на думку судів, мав реальну та об`єктивну можливість після отримання грошового забезпечення за відповідний місяць виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо розміру та порядку обрахування виплачених йому складових грошового забезпечення.
3.3. Подання в жовтні 2023 року адвокатського запиту з метою отримання відповідних відомостей, як стверджують суди попередніх інстанцій, не змінює моменту, із якого позивач дізнався/мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач в особі представника почав учиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Короткий зміст й обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції
4. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу № 580/774/24 направити для розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що до його позовних вимог підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані й виплачені йому спірні суми, у зв`язку з чим ненадання позивачу зазначених відомостей, на думку скаржника, є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежала від волі позивача, яка унеможливила своєчасне звернення до суду.
Сервисы для юристов